Поточна криза всередині українського парламенту почала безпосередньо впливати на стратегічні рішення, необхідні для продовження стабільної співпраці з Міжнародним валютним фондом. Хоча офіційних підтверджень щодо повного зриву фінансування поки немає, внутрішні політичні чвари стають серйозною перепоною для отримання наступних траншів та подальшого руху шляхом євроінтеграції.
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев підкреслив, що корінь проблеми лежить не у вимогах міжнародних партнерів, а суто в українському політичному полі. На його думку, ситуація вимагає негайного вирішення внутрішніх суперечок, оскільки саме вони гальмують критично важливі для держави процеси.
«Витоки проблеми – в політичній кризі, яка зараз триває в країні. Тому і лікувати треба не Міжнародний валютний фонд, лікувати треба політичну кризу в країні», – наголосив народний депутат.
Парламентар впевнений, що вихід із ситуації можливий лише через активний діалог та пошук компромісних конструкцій, які дозволять об’єднати голоси в залі під час голосувань. Гетманцев вважає це завдання цілком реальним за умови належної комунікації між депутатами.
Окрему увагу нардеп приділив роботі Кабінету міністрів, звинувативши уряд у пасивності. За його словами, з листопада минулого року до Ради не надходило жодних законодавчих ініціатив від виконавчої влади, які б дозволили розпочати дискусію щодо виконання умов меморандуму з МВФ.
Щодо чуток про можливе податкове навантаження, Гетманцев заперечив плани стосовно їхнього підвищення. Він зауважив, що єдиним подібним кроком був військовий збір, а зараз мова йде виключно про ревізію необґрунтованих пільг, а не про зміну базових ставок.
Найближчим часом заплановано зустріч народних обранців із представниками Фонду, де сторони спробують окреслити подальші перспективи діалогу та розставити крапки над «і» у питаннях фінансової підтримки.
Передумови та ризики навколо програми фінансування
Відносини з МВФ останнім часом перейшли у фазу значного загострення. За даними міжнародних медіа, кредитори висловлюють занепокоєння через пробуксовування програми на 8,1 млрд доларів, де ключовими точками спотикання стали кілька фінансових вимог:
- скасування податкових преференцій для імпорту недорогих посилок;
- розширення кола платників податків серед фізичних осіб – підприємців;
- впровадження механізмів для наповнення державного бюджету.
Ці кроки стикаються з опором у сесійній залі через їхню потенційну непопулярність серед виборців, що фактично паралізувало законодавчу роботу в цьому напрямку. Bloomberg повідомляє, що така прокрастинація може коштувати Україні чергових етапів фінансування.
Додаткового напруження додає публічна критика з боку президента Володимира Зеленського, який закинув депутатам відсутність дієвих кроків. Це лише поглибило розкол між Офісом президента та законодавчим органом.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що частина макрофінансової допомоги від Європейського Союзу наразі заблокована через позицію окремих держав-членів, що робить стабільність співпраці з МВФ ще більш критичною для української економіки.