На мапі Харкова увічнять пам’ять про непересічну особистість – Генріха Алтуняна. Чоловік, який пройшов шлях від радянського офіцера до політв’язня та народного депутата України І скликання, отримає власний пам’ятний знак.
Про відповідне рішення 15 квітня повідомила пресслужба Харківської міської ради. Вшанування ініціювала громадська організація “Вірменська національна громада”.
“Згідно зі зверненням громадської організації “Вірменська національна громада” пам’ятний знак розмістять біля будинку №48 на вул. Дерев’янка”, – зазначають у мерії.
Життєвий шлях від військового училища до відкритого спротиву режиму
Доля Алтуняна пов’язана з Харковом з 1944 року. Отримавши освіту у вищому військовому авіаінженерному училищі, він встиг послужити на Київщині, але згодом повернувся до рідного закладу вже як викладач.
Проте кар’єра військового обірвалася через принциповість. У 1964 році він публічно висловив недовіру верхівці КПРС, а за чотири роки за демократичні переконання та зв’язки з правозахисниками його позбавили звання майора та партквитка.
Роки репресій та незламність у таборах суворого режиму
У 1969 році активіст приєднався до Ініціативної групи захисту прав людини в СРСР, виступаючи за права кримських татар. Це коштувало йому трьох років неволі. Після першого терміну він не здався: працював слюсарем і таємно розповсюджував заборонену літературу.
Другий арешт відбувся у 1980 році, коли під час обшуків у нього знайшли “Архіпелаг ГУЛАГ”. Вирок був жорстоким – сім років таборів та п’ять років заслання. Лише міжнародний розголос змусив радянську владу звільнити дисидента у 1987 році, а за три роки його повністю реабілітували.
Державотворча діяльність та політична спадщина
Генріх Алтунян став одним із тих, хто закладав фундамент незалежності, працюючи у парламенті першого скликання. Він не лише очолював місцевий осередок Народного Руху України, а й став співавтором критично важливого закону про реабілітацію жертв політичних репресій.
Життя видатного харків’янина обірвалося у 2005 році. Він спочиває на одному з цвинтарів рідного міста, де тепер планують встановити знак на його честь.