Стейки на грилі зі спаржею змінили життя доктора економічних наук Маргарити Чепелюк. Під час закордонної поїздки у 2019 році її вразило, що цей делікатес у Європі є звичайним базовим продуктом. Тоді викладачка Харківського національного економічного університету вирішила прищепити культуру споживання корисного овоча українцям. Сьогодні вона розвиває власний бренд на Харківщині.
Грантовий старт та голландське коріння


Шлях до фермерства розпочався з державної підтримки. Маргарита подалася на програму “Власна справа” і наприкінці 2024 року отримала схвалення гранту. Перші саджанці елітної культури привезли прямісіньким рейсом із Голландії. Кошти платників податків допомогли облаштувати сучасну систему крапельного поливу на ділянці у Зміївській громаді. Все інше — добрива та оплату праці — підприємиця фінансує самостійно.
Це справа сімейна. Батько Маргарити професійно займається сільським господарством. Чоловік-військовий підтримав ідею з назвою проєкту. Саме він схвалив варіант “Спаржава”, що асоціюється зі словом “держава”. Брендинг допомагали розробляти навіть студенти-магістри. Тепер логотип прикрашає всі пакувальні наліпки та сторінку в Instagram.
Робота на землі важка. Спочатку Маргарита поєднувала науку з волонтерством. Вона придбала кілька автівок та дрони для ЗСУ. Раніше жінка замовляла спаржу з Херсонщини, але війна зупинила те виробництво. Це стало остаточним поштовхом до дії.


Випробування заморозками та лояльністю
Квітнева негода стала справжнім іспитом. Через різке похолодання значна частина врожаю, що вже пробилася крізь ґрунт, просто замерзла. Навіть спеціальне агроволокно не змогло повністю захистити тендітні пагони. Близько 20 кілограмів продукції виявилися пошкодженими морозом. Маргарита вирішила діяти чесно.
Репутація дорожча за гроші. Вона вийшла у прямий ефір до клієнтів. Люди чекали на свої замовлення, але погода внесла корективи. Підприємиця пояснила, що не хоче підривати довіру неякісним товаром. На її подив, покупці не забрали кошти, а погодилися чекати далі.
“Мене це вразило у саме серце, і ось ми знову відправляємо спаржу — люди чекають своєї черги”, — ділиться Маргарита Чепелюк.
Місія доступного делікатесу


Цінова політика проєкту є принциповою. Поки конкуренти на Київщині чи Закарпатті просять до 700 гривень за кілограм, у “Спаржаві” ціна становить 450 гривень. Завдяки залученню іноземного донора та другого гранту, виробництво вдалося розширити. Тепер тут росте ще й цукрова кукурудза у нових теплицях.
Плани на майбутнє амбітні. Науковиця хоче сформувати повний “овочевий портфель”. На черзі вивчення технологій вирощування помідорів та огірків. Вона прагне, щоб вітамінна продукція була на столах українців не раз на сезон, а щотижня.
Кожна культура має індивідуальність. Наразі команда вивчає досвід колег та профільні відеоматеріали. Головна мета залишається незмінною. Спаржа має стати доступною для кожної людини.

