Оборона Торецька, яку українські військові тримають понад вісім місяців, давно перевершила за тривалістю битву за Сталінград. У цьому секторі фронту працюють бійці 100-ї окремої механізованої бригади. Один із них — піхотинець із позивним «Бармен» — поділився досвідом боїв, поранення, підготовки до штурмів і тим, що може зупинити армію рф.
«Штурм — це не про героїзм, а про виживання»
«Бармен» розповів про поранення, отримане під час штурму на Торецькому напрямку. Росіяни перед атаками накривають усе — дронами, артилерією, танками. Коли почалося знищення житлових будинків, підрозділ відійшов у посадку. Під час зачистки «Бармен» зазнав поранення в плече — снаряд пройшов побіжно, але завдав значної травми. Попри біль, він зміг самостійно евакуюватися — командири забороняють ризикувати життям побратимів задля евакуації, якщо боєць у стані сам вийти.
«Якщо можеш — сам виходь. Бо замість одного пораненого можуть загинути ще кілька» — пояснює боєць логіку таких рішень.
«Кожен має бути готовим»
За словами «Бармена», піхотою може стати кожен, тому треба готуватись — дивитися відео, читати книжки, вивчати досвід інших бійців. На полі бою важливо знати, де свої, де ворог, вміти орієнтуватися, окопуватись, мати шляхи відступу.
«Хочеш жити — копай. Це XXI століття, вся інформація є. Ті, хто не готується, не виживуть», — наголошує військовий.
«Вони краще помруть у посадці, ніж щось змінять»
«Бармен» упевнений — перемир’я з росією неможливе. Причина проста: після припинення війни мобілізовані рф можуть стати загрозою режиму зсередини. Тому кремль намагатиметься тримати війну за межами своєї території. При цьому окупанти не шкодують своїх, не визнають конвенцій і вбивають полонених — це спосіб залякування і тиску.
«Він краще загине у посадці, ніж скаже “я не буду” — так влаштований їхній страх. Це не воїни, це зомбовані. Вони йдуть не через переконання, а зі страху», — каже боєць.
«Шанс вижити — це злагодженість і дрони»
Злагодженість у команді — ключ до успішної оборони. Один стріляє, інший заряджає, третій прикриває. Командир постійно на зв’язку і координує дії. Саме так вдається зупиняти штурми. Перевага на полі бою — у технологіях. Для перелому ситуації потрібна «велика армія дронів», які знищуватимуть не лише піхоту, а й логістику ворога. Це мінімізує втрати серед наших бійців і не дозволяє росіянам накопичувати ресурси для наступу.
На відстані вогневий контакт буває мінімальним — три метри. Більше того, іноді окупанти сидять у сусідньому будинку на відстані 50 метрів. Ворог часто провокує пострілами, намагаючись виявити позиції ЗСУ. У таких випадках — головне витримати, не панікувати і діяти чітко.
«Я на своїй землі. Я не маю права боятися»
За словами «Бармена», стріляти в людину важко. Але це війна — або ти, або тебе. «Ми на своїй землі. Чому я маю сумніватися?» — зазначає боєць. Після поранення він не залишив службу, бо розуміє, що в тилу люди часто не уявляють, що відбувається на передовій.
«Я сидів у хаті. Речі — всі на місці. Пилюка — тільки від вибухів. І складається враження, що люди просто вийшли на роботу. Але вони вже не повернуться. Оце має кожен уявити — що буде, якщо ми не зупинимо їх тут», — каже він.
Торецьк — фортеця, яку ворог не може здолати
За словами піхотинця, Торецьк має стратегічне значення — тут є терикони, шахти, переваги рельєфу. Саме тому окупанти не можуть просунутись. «Говорили, що вже взяли — а не взяли. І не візьмуть», — упевнений військовий. Саме в таких умовах ключове — єдність, спільна боротьба і взаємна підтримка.
«Якщо кожен зробить те, що може, ми вистоїмо. Дрони, підтримка, віра — тоді ми непереможні», — підсумовує «Бармен».