На виборах 2019 року президент Володимир Зеленський обіцяв “кінець епохи бідності” та амбітно говорив про збільшення населення України до 60 мільйонів. Реальність після повномасштабного вторгнення Росії виявилася протилежною: мільйони українців залишили країну, сотні тисяч втратили домівки, роботу та елементарні засоби для існування. Особливо відчутно це в Харкові — місті, яке з перших днів опинилося в прифронтовій зоні.
Ціновий шок і реальність супермаркетів
У соцмережах набуло популярності відео, де харків’янки з рекламним буклетом 2021 року прийшли до АТБ, щоб порівняти ціни. Результат вразив навіть скептиків:
- Кава Jacobs: з 39,90 грн до 149,90 грн
- Скумбрія консервована: з 41,20 грн до 94,40 грн
- Сир твердий: з 33,50 грн до 80,90 грн
- Масло “Ферма”: з 69,90 грн до 235,90 грн
- Макарони: з 23,30 грн до 53,50 грн
- Підгузки: з 174,90 грн до 309 грн
При цьому, за даними Держстату, середня зарплата зросла лише на 30–40%, що свідчить про катастрофічне падіння купівельної спроможності.
Причини очевидні: зруйновані підприємства, втрачена інфраструктура, девальвація гривні, інфляція, подорожчання імпорту та зростання логістичних витрат. ВВП України у 2022 році скоротився майже на третину, і хоч у 2023-му відновився на 5,3%, прогноз на 2025 рік скромніший — 2,7%.

Харківщина в умовах виживання
У центрі Харкова відчувається неприродна порожнеча. За словами мера Ігоря Терехова, у місті живе 1,3 млн людей, але активність на вулицях мінімальна — постійні тривоги, страх “бусифікації” та наслідки ракетних атак не сприяють виходу з дому.
Економіка міста сильно постраждала. Постійні удари по об’єктах інфраструктури зменшили людський потік, а разом із ним — і прибутки малого та середнього бізнесу. У багатьох випадках навіть не йдеться про розвиток — лише про виживання.
Окрему проблему становить мобілізація. У соцмережах регулярно з’являються відео з ТЦК, де ловлять чоловіків просто на вулицях. Це породжує страх і недовіру, паралізує ринок праці й знижує економічну активність.

Ринок праці: третина від довоєнного рівня
За даними Work.ua, Харківщина перебуває серед трьох областей з найгіршим відновленням ринку праці — лише 36% вакансій від довоєнного лютого 2022 року. Для порівняння, у Волинській області цей показник перевищив довоєнний на 29%.
Офіційно зареєстрованих безробітних у 2024 році було близько 10 тисяч, а вакансій — лише 3,5 тисячі. І здебільшого це робітничі спеціальності. Інтелектуальний труд — маркетинг, аналітика, фінанси — або перевчення, або переїзд.
Типова історія: таксист на позашляховику розповідає, як був власником фірми. А співробітник “Нової пошти” привозить замовлення на Tesla. Харківська економіка перемкнулася на виживання.
Доходи міста і бюджетні парадокси
Попри кризу, бюджет Харкова на 2025 рік становить 20,5 млрд грн — більше, ніж у 2021 році (15,6 млрд). Планується отримати:
- 8,8 млрд грн від податку на доходи фізичних осіб (проти 7,3 млрд у 2021-му)
- 5,6 млрд грн від місцевих податків та зборів (проти 4,7 млрд)
Водночас у 2024-му ухвалили нові податкові навантаження: військовий збір виріс із 1,5% до 5%, збільшилися податки для ФОП, а в 2025 році відновили обов’язкову сплату ЄСВ. Депутатка Ніна Южаніна попереджає, що купівельна спроможність українців може впасти ще на 15–20%.
Чому Харків потребує особливого економічного статусу
Місцеві підприємці вимагають особливих умов для роботи у прифронтовому регіоні. Харківський журналіст і бізнесмен Ігор Балака пише:
“У багатьох моїх знайомих прилітало в офіси, склади чи торгові точки. Хтось відновився, хтось – ні. Вести бізнес у Харкові і, скажімо, у Львові – це різні реальності, але вимоги до всіх однакові. Це абсурд. Ми вимагаємо особливого економічного статусу для Слобожанщини. Це – не забаганка, це – умова виживання”.
Попри війну, Харків залишається містом з потужним інтелектуальним і трудовим потенціалом. Але щоб цей потенціал не згас, регіону потрібна системна підтримка, а не лише героїчна витримка жителів.

