Аграрії Харківщини стикаються з низкою труднощів через високі податки, замінованість полів та мобілізацію, а також через зміни кліматичних умов, що все більше наближаються до субтропічного клімату.
Війна кардинально змінила агробізнес у Харківській області. Сільгоспвиробники вимушені працювати в умовах обстрілів, змін клімату, низької врожайності та високих податків. На деокупованих територіях фермери борються з серйозною замінованістю полів, що ставить під загрозу їхнє життя. Вони часто ризикують своїм здоров’ям, не дочекавшись допомоги від гуманітарних організацій та держави. На тимчасово окупованих територіях аграрії опиняються перед вибором: спалити врожай, щоб не залишити його ворогу, або залишитися, щоб підтримати односельців, які не змогли виїхати.
У інтерв’ю з харківським агрономом, доктором сільськогосподарських наук і головним науковим співробітником Інституту рослинництва імені Юр’єва Сергієм Авраменком, яке він надав виданню, обговорюються питання врожаю 2026 року в Харківській області, виклики для аграрієв у прифронтовій зоні, ефективність гуманітарного розмінування та проблеми, з якими стикаються фермери у цих умовах.
Кліматичні зміни та проблеми з сівбою
«Частково озимі культури вже висіяли, але ще залишаються ділянки, які не посіяні», – зазначає агроном. За його словами, спочатку аграрії не поспішали сіяти через посуху, сподіваючись на дощі, які прийшли тільки пізніше. Більшість аграріїв висівали культури на сухому ґрунті, що ускладнило процес. Проблеми виникли і з прибиранням соняшнику, коли через дощі не можна було зібрати врожай, оскільки зерно вбирало вологу, і потім його треба було сушити кілька днів.
Авраменко розповідає, що в таких умовах навіть у західних областях України дощі стали на заваді нормальному висіву. «Оптимальні терміни для сходу озимих культур — з 10 вересня до 5 жовтня, але через недостаток вологи аграрії не поспішають висівати культури в сухий ґрунт», – пояснює агроном. Висівання в сухий ґрунт значно погіршує врожайність, адже зерно втрачає свої властивості, і схожість зменшується.
Врожайність цього року
«Цього року врожайність дійсно низька, і це було зрозуміло ще з осені минулого року», – додає агроном. Він прогнозував поганий врожай через недостатнє зволоження ґрунту, навіть попри дощі влітку, які були локальними і мали незначний ефект. Верхній шар ґрунту залишався пересушеним, і навіть коли дощі йшли, вони не могли достатньо зволожити ґрунт для гарного росту культур.
За словами Авраменка, для нормального врожаю необхідно зволоження на глибину не менше півтора метра, але в Харківській області цього не було ані минулого, ані цього року. У зв’язку з цим, прогнозує агроном, врожай наступного року може бути таким же низьким, якщо не буде аномально великої кількості опадів.
Субтропічні рослини в Харкові
Зміна клімату відкриває нові можливості для вирощування екзотичних культур, таких як інжир, гранат і маракуйя, які раніше були невідомі для Харківської області. Агроном зазначає, що вже сьогодні можна вирощувати ці рослини у відкритому ґрунті. «Зміни клімату дозволяють вирощувати гранат і інжир без укриття на зиму», – розповідає він.
Авраменко додає, що цей процес стає все більш реалістичним завдяки зростанню середньорічних температур, що наближає клімат Харкова до субтропічного. У планах агронома — створити підземну оранжерею для тропічних рослин, що дозволить в Харкові вирощувати банани, манго і інші екзотичні фрукти. Цей проект вже знаходиться в розробці.
Проблеми фермерів у сучасних умовах
Фермери стикаються з серйозними економічними труднощами, зокрема через високі податки, мобілізацію, відсутність підтримки з боку держави та високий рівень корупції. Невеликі фермерські господарства знаходяться в складних умовах через мобілізацію, оскільки більшість їх працівників забирають до армії.
«Аграрії змушені працювати в умовах обстрілів, і в таких ситуаціях багато полів залишаються нерозмінованими», – зазначає агроном. Це призводить до значних втрат у врожаї, адже без обробітку поля стають розсадниками для бур’янів і інфекцій. Бур’яни, такі як золотарник канадський та ваточник сирійський, розповсюджуються і заповнюють великі площі, що створює додаткові проблеми для аграріїв.
Корупція в агробізнесі
Фермери також зіштовхуються з корупційними схемами при реалізації врожаю, особливо при експорті зерна. «Трейдери диктують свої умови, і аграріям доводиться продавати продукцію за цінами, нижчими за собівартість», – зазначає Авраменко. Багато зерна експортується через порти, але через корупцію ціни на зерно для фермерів не зростають пропорційно до реальних ринкових умов.
Попри труднощі, аграрії Харківщини продовжують працювати, сподіваючись на покращення умов для вирощування та реалізації продукції в майбутньому.
