Під час війни у Харкові зросла кількість випадків споживання алкоголю. Від початку конфлікту, коли в країні був введений «сухий закон», рівень споживання алкоголю поступово зростав. Це можна пояснити постійним стресом, з яким стикаються містяни. Наприклад, «харківський варіант» – одразу після серйозних обстрілів або раптових відключень електрики у магазинах та кіосках починається різке збільшення продажу спиртного. Зазвичай харків’яни п’ють вдома, але що відбувається з тими, хто не може дістатися до дому? Куди їх забирають з вулиць?
Витверезники: історія і спадщина
Раніше цією проблемою займалися витверезники – спеціалізовані медичні установи, де громадяни у стані алкогольного сп’яніння перебували до того, як приходили до тями. У радянські часи витверезники були частиною соціальної системи, що функціонувала досить злагоджено. Громадянин міг потрапити до витверезника не лише через непритомність або зовнішні прояви алкогольного сп’яніння, а й просто перебуваючи в «веселому» стані на вулиці чи у громадському місці. Офіційно в таких випадках використовувалась формулювання «поведінка, що ображає людську гідність та суспільну моральність». У результаті наражалися на небезпеку практично всі, хто пив на вулиці.
Як це працювало
Витверезник був медичним закладом, де після надходження людина проходила процедуру огляду. Особисті речі забиралися під розпис, а після цього пацієнт зазвичай отримував холодний душ або ін’єкцію вітамінів. Більшість «клієнтів» проводили ніч під наглядом лікаря, після чого їх відправляли додому. Проте їх зазвичай штрафували за користування послугами витверезника, знімаючи до 25 рублів – значну суму для радянських часів.
Інколи витверезники ставали місцем зловживань, коли працівники могли забирати частину вилучених грошей чи цінних речей пацієнтів. Проте такі випадки не були масовими, і до клієнтів ставились досить поблажливо. Особливо багато відвідувань спостерігалося на початку місяця, коли люди отримували аванс або зарплату.
Закриття витверезників і їх наслідки
У 1999 році витверезники в Україні були закриті через зловживання та неефективне використання коштів. Після цього п’яних людей почали доставляти до токсикологічних відділень лікарень, а за їх відсутності – до реанімаційних чи терапевтичних відділень. Проте на практиці ситуація змінилася: після закриття витверезників, п’яних просто не було куди відправляти. В деяких випадках їх поміщали в так звані «п’яні камери» при міліції, що використовувалися для тимчасового перебування таких громадян.
Лікарняні відділення сьогодні
Сьогодні в Харкові п’яних людей з вулиць забирають до одного з відділень Обласної клінічної наркологічної лікарні, що входить до складу п’ятнадцятої лікарні. Це спеціалізований медичний заклад для лікування хворих на алкогольну та наркотичну залежність. Окрім основних палат, є так звана «холодна палата» з ґратами, куди потрапляють п’яні особи. Тут вони можуть відпочити та отямитись, а після цього їх випускають.
Людей у стані алкогольного сп’яніння забирають переважно бригади швидкої допомоги або поліція. Зазвичай це люди без постійного місця проживання або ті, хто втратили свою соціальну адаптацію. Але інколи до лікарні потрапляють і звичайні громадяни, які просто п’яні і не можуть самостійно дістатися додому. За словами санітарів лікарні, у звичайний день до п’яти осіб можуть привезти на «відпочинок», а на свята – майже ніхто. Зазвичай кількість «клієнтів» обмежується двома-трьома людьми в день.
Наслідки для тих, хто потрапляє до лікарні
Після перебування у лікарні, як правило, у таких людей немає жодних правових чи соціальних наслідків. Медики й поліцейські намагаються врятувати життя цих людей, адже з наближенням холодів ситуація може ускладнитися. Якщо ви побачите людину, що лежить на вулиці у стані сп’яніння, найкраще зателефонувати до поліції або швидкої допомоги. Таким чином, можна запобігти біді, адже швидка допомога чи поліція одразу зможуть надати необхідну допомогу.