19 листопада у Берестині на Харківщині відбулося прощання із Кариною Бахур, 17-річною чемпіонкою Європи з кікбоксингу та козацького двобою, яка загинула внаслідок ракетної атаки РФ у ніч проти 18 листопада. Того дня місто зазнало чотирьох ударів ракетами “Іскандер”.
Прощальна церемонія пройшла у храмі Святителя Луки Кримського, де зібралася велика кількість небайдужих. За словами батька спортсменки, Віталія Бахура, попрощатися прийшли не лише близькі та друзі, а й багато людей із різних спортивних команд, включно з тими, хто свого часу мав з Кариною суперництво на змаганнях.
«Бачите, багато людей. Я більшої частини навіть і не знаю. Але я так думаю, що це все друзі, які дружили, підтримували. І в спорті, і в житті, і в дружбі… З усіх різних змагань були й суперники її, були й ті, що програли. І друзі її. Ну, і весь колектив, з яким вона тренувалася. Навіть багато було людей, я бачив, з інших колективів, з якими вона так само підтримувала дружбу. Як то кажуть, спорт є спорт, але після бою це вже такі самі друзі, як і всі інші діти, люди», — розповів Віталій Бахур.
Батько пояснив, що в момент вибуху вони разом повернулися до автомобіля, аби взяти телефон доньки: після перших ударів родина виїхала з міста, однак через 40 хвилин була змушена повернутися додому.
«Ми вийшли з нею за телефоном, буквально від хвіртки відійшли метри два-три, і різко… Не було чути ні свисту, нічого. Лише заграва, гуркіт — і далі ми вже лежали: вона спереду мене, а я позаду. Коли я почав кричати “Карино!”, вона не змогла мені нічого відповісти. Я підповз до неї, оскільки не міг стати на ногу, і зрозумів, що дитини вже, скоріше за все, немає».
Карина Бахур мала їхати на змагання до Австрії разом із командою саме 19 листопада, зазначив її батько Василь Бахур. Він наголосив, що смерть дівчини стала важкою втратою для спорту та її учнів.
«Можу лише сказати, що це для України велика втрата. У розвитку спорту, розвитку спортивних досягнень. Перша група, яку вона брала, втратила чудову тренерку», — каже Василь Бахур.
Навчалася спортсменка у Берестинському педагогічному коледжі. Його директор Сергій Рябокінь повідомив, що близько двох тижнів тому на розгляд подали документи Карини для присвоєння президентської нагороди «Майбутнє України-2025». Тепер у закладі мають намір клопотати про присвоєння відзнаки посмертно.
«Дитина була дуже цілеспрямована, щира, відверта, по життю сама пробивала собі шлях, своїми знаннями та вміннями, це була наша гордість протягом трьох останніх років. Вона хотіла далі продовжувати свої козацькі двобої, ігри, вона була інструкторкою із цих видів єдиноборств у Наталинській селищній громаді».
«Це зірочка, вона сяяла як наше сонечко. В неї завжди був добрий і хороший настрій, я заряджався від неї позитивною енергією. Біль, втрата не тільки для нашого коледжу і нашої академії – це велика втрата для нашої громади та для всієї України. На жаль, “орки” забирають найкраще, що в нас є».
Юрій Демʼяник, який викладав у Карини від першого курсу, згадує її як відповідальну студентку, що також проводила майстер-класи для одногрупників. Він розповів, що звістка про її загибель надійшла вночі через коледжний чат.
«Директор в чаті написав, що загинула одна з наших учениць. Спочатку незрозуміло було — написано, що жертв немає, а вже через якийсь час вночі директор написав, що є втрати в нашій коледжній сім’ї. Це жах, чесно. Нікому такого не побажаю. Вона наче просто учениця, це не родичка, але так не повинно було бути. Вона повинна була жити».
«Вона була чудова людина. Хочеться, щоб ці москалі прокляті, щоб вони в пеклі згоріли».
