Після початку повномасштабної війни уявлення про українських блогерів істотно трансформувалися, оскільки звичні теми на кшталт модних образів, домашніх улюбленців або поїздок до екзотичних країн відійшли на другий план. Контент значної частини аудиторії тепер пов’язаний із щоденною реальністю: повітряними нальотами, прифронтовими подіями, збором коштів для ЗСУ та життям за кордоном.
Формуючи цей перелік, увагу зосередили не стільки на чисельності підписників, адже регулярність публікацій, реклама чи популярні тематики здатні швидко збільшувати охоплення, скільки на рівні суспільного впливу кожного автора, якості його роботи та здатності виходити за межі власної аудиторії.
В інстаграм-сегменті можна було б побачити зовсім іншу картину: у верхній частині рейтингу опинилися б такі відомі акаунти, як харківський кіт-емігрант Степан з 1,6 млн підписників чи колишня ню-модель Альона Політуха (1,2 млн підписників, акаунт зараз видалено), однак цей список базується не на інстаграмі як платформі, а на ширшій суспільній ролі блогерів.
До уваги брали історію діяльності кожного автора, охоплення за межами основної мережі, а також релевантність і відповідність їхніх матеріалів сучасним умовам. Окремо враховано, як блогери впливають на регіональні чи загальноукраїнські процеси.
Дані щодо аудиторії максимально наближені до реальних, проте перелік мереж залишився вибірковим, адже автори часто мають додаткові виходи у традиційні медіа або на інші інтернет-ресурси, що збільшує реальне охоплення.
Ігор Терехов (майже 500 тис. підписників)
У мера Харкова Ігоря Терехова нараховується майже 129 тисяч підписників у телеграмі, 62 тисячі у фейсбуці, 114 тисяч в інстаграмі, а також понад 192 тисячі в тік-тоці. Завдяки посаді міського голови його впізнаваність значно ширша, оскільки більшість харківських ЗМІ щоденно висвітлюють заяви мера, а загальнонаціональний контекст робить його публічність ще вагомішою.
Оперативні повідомлення про обстріли та їхні наслідки з’являються на телеграм-каналі посадовця одними з перших. Як керівник міста воєнного часу він має стале позитивне сприйняття серед частини аудиторії, адже Харків відомий швидким прибиранням після ударів, наявністю безкоштовного транспорту, підземних шкіл та громадських бюветів.
Також він ініціює рішення, важливі для міста, зокрема щодо створення Реєстру збитків від російської агресії, координує роботу регіонального адміністративного ресурсу, очолює Асоціацію прифронтових міст і громад та уникає резонансних скандалів.
Олег Синєгубов (більше 123 тис. підписників)
Начальник Харківської обласної військової адміністрації має понад 81 тисячу підписників у телеграмі, близько 23 тисяч у фейсбуці й більше 19 тисяч в інстаграмі. На його каналі регулярно публікуються оновлення щодо нічних ударів, інформація про постраждалих і повідомлення про ситуацію в області.
Оскільки голову ОВА призначають указом президента, його інформаційна діяльність більш прив’язана до державних програм і ініціатив, тому в його дописах помітніше відображено реалізацію загальнонаціональних проєктів на місцях.
Олексій Дурнєв (більше 2,5 млн підписників)
Популярний блогер і телеведучий Олексій Дурнєв давно живе в Києві, хоча тривалий період працював у Харкові. Його аудиторія налічує 1,39 млн підписників на ютубі, 835 тисяч в інстаграмі, 260 тисяч у тік-тоці та 58 тисяч у фейсбуці, який він майже не оновлює, адже основою його стилю є відеоконтент.
Народився Дурнєв у Маріуполі, що нині перебуває під російською окупацією, а згодом працював у Харкові як інтернет-журналіст. На початку десятих його кар’єра змінилася завдяки співпраці з Володимиром Петровим, що допоміг запустити програму “Дурнєв+1”, пізніше викуплену телеканалом ТЕТ.
Фразовий тролінг політиків та зірок став основою його популярності: він знімав кумедні ситуації з випадковими перехожими, демонструючи реакції у максимально іронічному вигляді. Проте в інтерв’ю блогера можна знайти моменти, які також викликають неоднозначні емоції. Наприклад, згадки про його невдалу спробу вступу до тероборони Мукачево в перші дні вторгнення або слова про те, що він піде до військкомату, якщо отримає повістку. Про це він розповідав “Главкому” у жовтні 2022 року.
Попри вік, що наближається до сорока, він і далі утримує увагу молоді, адже саме на неї спрямовані його проєкти, а кількість підписників свідчить про стійку популярність.
Сергій Жадан (661 тисяча підписників)
Письменник, поет, музикант, засновник радіо “Хартія” та військовий 13-ї бригади Нацгвардії “Хартія” Сергій Жадан сумарно має 216 тисяч підписників у фейсбуці, понад 2 тисячі у телеграмі, 98 тисяч у тік-тоці, 154 тисячі на ютуб-каналі гурту “Жадан і собаки” та 191 тисячу в інстаграмі.
Він постійно з’являється у публічному просторі: займається літературою, записує інтерв’ю з відомими представниками культури, виступає з гуртом у різних містах, проводить авторські читання та бере участь у фестивалях. При цьому Жадан не раз пояснював, як саме поєднує службу з активною публічною діяльністю.
«Я не піхотинець і не штурмовик. Я просто роблю так, щоб про “Хартію” дізналися якомога більше людей і щоб підрозділ мав усе необхідне… Війна – величезні витрати, які треба планувати на роки наперед», – зазначав.
Юрій Сапронов (135 тисяч підписників)
Підприємець і волонтер, власник харківського “Superior Golf Club” Юрій Сапронов має понад 100 тисяч підписників у фейсбуці, більше 21 тисячі в інстаграмі та майже 14 тисяч у телеграм-каналі “Харьковский дед”.
У 2010-2014 роках він працював заступником Михайла Добкіна, мав ділові зв’язки в Росії, а під час подій Революції Гідності одягав футболку із символікою “Беркуту”, що згодом сам називав помилкою. Після цього він відійшов від політики та зосередився на бізнесі й волонтерстві, поступово сформувавши стійку проукраїнську позицію.
Сапронов підтримував тенісистку Еліну Світоліну, прихистив людей у перші дні вторгнення, закуповував автівки для ЗСУ та передавав власні машини військовим. Волонтерська діяльність і нині регулярно висвітлюється на його сторінках, де він також коментує політичні події, хоча ці дописи переважно мають стриманий та зосереджений тон.
Костянтин Немічев
Чисельність аудиторії Костянтина Немічева, засновника спецпідрозділу “KRAKEN” і військового, охоплює 10 тисяч підписників у фейсбуці, майже 45 тисяч у телеграмі, 19 тисяч в інстаграмі та 2,5 тисячі в тік-тоці. Попри молодий вік, його біографія включає участь у боях за Широкине, оборону Маріуполя та звільнення Харківської області. До вторгнення він організовував спротив у регіоні, ініціював “Штаб оборони Харківщини” і проводив вишколи, останній із яких відбувся 19 лютого 2022 року та зібрав понад 800 охочих.
Час від часу він висвітлює проблеми на окремих ділянках фронту, зокрема в межах Харківської області. Його авторитет у війську поки що частково переріс у політичні результати: на виборах мера Харкова у 2021 році він отримав 4,25% голосів, що стало певною стартовою позицією для подальшої діяльності.
Євген Комаровський
Найвідоміший з українських педіатрів Євген Комаровський, який народився і довгий час мешкав у Харкові, має у сукупності більше 13 мільйонів підписників. Йдеться про 7,6 млн в інстаграмі, 3,75 млн у ютубі, 1,6 млн у тік-тоці, 185 тисяч у фейсбуці та 108 тисяч у телеграмі. Лікар розпочинав кар’єру в 80-х роках минулого століття в дитячій інфекційній лікарні, а пізніше відкрив власну клініку. У десятих роках він став телеведучим медичних програм, і саме завдяки порадам здобув широку впізнаваність.
Його матеріали орієнтовані насамперед на батьків маленьких дітей та людей, які приділяють значну увагу здоров’ю. Тривалий час він створював переважно російськомовний контент і мав популярність не лише в Україні, але після засудження російської агресії йому заборонили в’їзд у росію. Хоча основні матеріали Комаровського присвячені медицині, він інколи висловлюється про політичні теми, критикуючи розпалювання ворожнечі проти російськомовних українців та вважаючи за доцільне існування в країні трьох державних мов – української, російської й англійської.
Ігор Черняк
Колишній депутат міськради Харкова та антикорупціонер Ігор Черняк нині має 16 тисяч підписників у фейсбуці. Саме його Геннадій Кернес свого часу назвав на сесії міськради “Какой-то змей”. Черняк є співзасновником “Харківського антикорупційного центру”, який займався розслідуванням бюджетних порушень, а після початку повномасштабної війни він вступив до ЗСУ і служить старшим сержантом.
У своїх публікаціях він збирає кошти для підрозділів і активно коментує корупційні скандали. У записи, де він висловлюється про “Міндіч-гейт”, Черняк пише про відсутність сорому в учасників скандалу і наводить емоційні порівняння з книжковими сюжетами.
«Ці декілька днів мені найбільше соромно за те, що їм навіть не соромно… Питання саме в зухвалості та винятковому цинізмі… І все це жорстко і жорстоко, насправді, демотивує…»
Анна Гін
До списку також входить харківська блогерка, журналістка і письменниця Анна Гін, яка має 69 тисяч підписників у фейсбуці та майже 11 тисяч у телеграмі. Вона працює PR-директором гольф-клубу Юрія Сапронова і стала популярною завдяки побутовим спостереженням про собак, будні клубу чи кумедні випадки з повсякденного життя. Після початку війни вона описувала ситуацію в Харкові під час атак ракет і “Шахедів”, і кожен її допис традиційно отримує багато реакцій.
Гін іноді публікує матеріали російською та дає коментарі російськомовним опозиційним медіа, зокрема “Дождю”, через що часом зазнає критики. Вона пояснювала читачам причини такого вибору, аргументуючи його бажанням доносити інформацію до людей з колишнього СРСР, які щиро підтримують Україну, але не володіють українською мовою.
«…доводила, що мільйони людей… хочуть слухати і чути нас, а не кремлівських пропагандистів»
Женя Зуб
Блогер і волонтер, відомий як Женя Зуб, працює під псевдонімом та має понад 55 тисяч підписників у телеграм-каналі jenya_zub_live_news, майже 68 тисяч в інстаграмі й більше тисячі у тік-тоці. Він публікує матеріали про військові та політичні події, поширює новини про ДТП і міські інциденти. На початку діяльності автор висвітлював тему продажного кохання на проспекті Героїв Харкова.
Про його особисте життя відомо мало, проте на телеграм-каналі регулярно з’являються ексклюзивні відео дорожніх випадків чи ролики, які він називає “російським ІПСО”. Із моменту резонансного вбивства у Львові влітку 2024 року Ірини Фаріон, відомої своїми висловлюваннями щодо російськомовних українців, Зуб отримував критику за свої суперечливі коментарі на цю тему.
У своїх дописах він засуджує “бусифікацію”, приділяє увагу корупції у ТЦК та одним із перших розповідає про значущі інциденти, зокрема аварію, у якій на початку року загинула 39-річна блогерка Анна Жук.
