За останні шість років Харківщина не раз опинялася у центрі корупційних скандалів – від розкрадання на фортифікаціях до хабарів у криптовалюті. Кожна з історій по своєму визначила тон дискусій про відповідальність посадовців у регіоні й стала маркером настроїв суспільства, яке вимагало жорстких вироків.
Усі наведені нижче епізоди базуються на даних слідства, офіційних повідомленнях і судових рішеннях; вироки мають не всі фігуранти, частина справ досі слухається, а згідно Конституції людина вважається невинуватою, доки її провину не доведено.
Фортифікації та падіння колишнього заступника мера
Розслідування щодо розкрадання коштів на будівництві укріплень стало одним з найрезонансніших на Харківщині. Улітку 2025 року генпрокурор повідомив про викриття групи, яка нібито заволоділа 5,4 млн грн через завищення вартості майна для фортифікацій.
У центрі підозр опинився колишній заступник мера Харкова та багаторічний політик Андрій Руденко. Його ім’я добре знайоме харків’янам не лише через довгу політичну кар’єру, а й через скандальні епізоди публічних принижень. Перед оголошенням підозри його звільнили з мерії та позбавили депутатського мандата.
Слідство вважає, що Руденко й низка підприємців закупили майно для оборонних споруд за цінами, завищеними на 30 %. Підозрюваних звинувачують у створенні злочинної організації та розтраті бюджетних коштів в умовах війни.
Руденко заперечує провину і заявляє, що з нього “роблять бармелея, який зібрав мафію”. Згідно матеріалів справи, йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У коментарі політолог Антон Авксентьєв зазначав, що справа має політичний вимір:
“Це спроба погасити суспільний запит на покарання винних у корупції”.
Додаткового розголосу ситуації додали інші епізоди щодо завищення цін на будівництві укріплень уже без участі Руденка. У 2025 році НАЗК заявило про можливе заволодіння ще 2,7 млн грн посадовцями департаменту ОВА. На тлі скандалу посаду залишив заступник голови ХОВА Михайло Харнам.
Закупівля курятини та “волонтерські” виїзди за кордон
У лютому 2024 року підозри отримали колишня керівниця апарату Харківської ОВА Вікторія Белявцева та група причетних чиновників. За версією слідства, вони заволоділи 15,2 млн грн, підробивши документи про отримання 235 тонн продуктів, придбаних для мешканців прифронтових територій. Кошти “Укрзалізниця” перерахувала, а продукцію доставили лише тоді, коли фігуранти дізнались про розслідування.
Після скандалу Белявцеву звільнили “за згодою сторін”. Вона заперечує провину і збирала майже 4 млн грн застави.
Тоді ж з’явилася друга справа за її участі – про незаконне переправлення чоловіків призовного віку за кордон за схемою “Шлях”. За даними слідства, у 2022-2023 роках через благодійну організацію за кордон вивезли щонайменше 19 осіб, отримуючи по 60 тис. грн з кожного.
У матеріалах фігурують також інші посадовці. За даними журналіста Павла Федосенка, причетним може бути колишній радник голови облради Олексій Сініцин, який очолював фонд “Сила громад”. У справі згадується і ГО “Колос”, від якої водій голови облради виконував численні “волонтерські” поїздки.
Мільйонний хабар у стінах облради
Справу щодо колишнього голови облради Артура Товмасяна та його заступника розслідують з 2021 року. Їх звинувачують у вимаганні понад 1 млн грн у керівника комунального підприємства за збереження посади.
Слідство стверджує, що кошти передавали частинами, а сам Товмасян, разом з адвокатом, фігурує у провадженні за ч. 4 ст. 368 КК України. Після скандалу його виключили з фракції “Слуга народу”. З часом він мобілізувався до ЗСУ, але судовий розгляд продовжується.
Хабар у біткоїнах для Мустафи Найєма
Окремим епізодом став випадок, який антикорупційні органи назвали першим задокументованим хабарем у криптовалюті. У листопаді 2024 року нардепа Андрія Одарченка ВАКС засудив до 8 років ув’язнення за пропозицію 50 тис. дол. у біткоїнах керівнику Держагентства відновлення Мустафі Найєму.
За версією слідства, Одарченко хотів отримати фінансування для ремонту підконтрольного йому Біотехнологічного університету в Харкові. Його затримали у 2023 році, пізніше він вийшов під заставу, а згодом зник і був оголошений у міжнародний розшук. За даними журналістів, у 2025 році він перебував у Будапешті.
Хабарництво в податковій службі
У лютому 2024 року в Харкові викрили керівницю відділу ГУ ДПС області Тетяну Горбань під час отримання 55 тис. дол. Слідство заявило, що вона підбурювала бізнесмена передати ці кошти начальнику управління в обмін на “правильні” податкові рішення.
Правоохоронці зафіксували також пропозицію ще 150 тис. дол. за вплив на результати перевірок. Горбань взяли під варту з можливістю застави у 7 млн грн. За даними медіа, їй уже призначено обвинувальний вирок.
Після викриття з посади усунули керівника обласної податкової Василя Гладченка. ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді застави 10 млн грн.
Корупційні справи, які накопичувалися роками, не лише оголили слабкі місця місцевого управління, а й стали тлом для суспільних дискусій про відповідальність і прозорість влади на Харківщині. Попри гучні затримання та резонанс, значна частина проваджень досі залишається у судах.
