Колишній президент Польщі Александер Кваснєвський, який багато років залишається впливовим голосом у центральноєвропейській політиці, переконаний: стабільна підтримка України Заходом збережеться, а нав’язувані Росією умови миру не приведуть до тривалого результату. У розмові перед черговим візитом до Києва він оцінив міжнародні переговори, плани Кремля і ризики для майбутніх українських виборів.
Нетерплячість Трампа і план, що «позбавляв Україну гідності»
Коментуючи появу нового «мирного плану», Кваснєвський одразу наголосив: його структура нагадувала російські вимоги. На його думку, документ виник через прагнення Дональда Трампа продемонструвати швидкий результат, але при цьому містив небезпечні пункти – від відмови України від частини територій до обмеження шляху до НАТО.
«Цей план у кількох питаннях позбавляє українців гідності як суверенної держави», – зауважив він, зазначивши, що жодна країна не має диктувати Україні, коли проводити вибори чи до яких альянсів вступати.
Він підкреслив: прагнення Кремля залишається незмінним – повернути всю Україну у власну сферу впливу. Будь-які домовленості Путін використовуватиме як тактичну паузу.
Європейська реакція і роль заморожених активів
За словами Кваснєвського, Європа могла діяти швидше, але головне – вона не дозволила себе розділити. Попри угорське вето і бюрократичні процедури, країни ЄС зберегли єдність щодо санкцій і підтримки Києва.
«Європа показала, що не погоджується на здачу України», – підкреслив він.
Колишній польський президент вважає: використання заморожених російських активів для повоєнної відбудови є логічним кроком. Однак саме цей пункт, на його думку, може стати причиною впертої відмови Путіна від нових домовленостей.
Безпека України і ризики перемир’я
Кваснєвський не має ілюзій щодо швидкого встановлення справедливого миру. Він прогнозує, що будь-яка угода, ініційована Сполученими Штатами, може перетворитися лише на тимчасове перемир’я.
Політик застерігає: без чітких гарантій безпеки така пауза може стати інструментом тиску на Україну, а також підставою для зменшення військової та фінансової допомоги з боку Заходу.
«Україна потребує цієї підтримки, інакше вона не переживе наступного етапу розмороженої війни», – сказав він.
Вибори як шанс для російських маніпуляцій
Окремо Кваснєвський наголосив на небезпеці, яку несе швидке проведення виборів після можливого перемир’я. На його думку, Росія наполягає саме на цьому, очікуючи загострення внутрішньої конкуренції в українській політиці.
Попри це, він впевнений: проросійські сили не зможуть отримати вирішального впливу, однак сама політична поляризація відкриває вікно для російських сценаріїв дестабілізації.
Російське суспільство, готове до жертв, і культ «великої держави»
Пояснюючи логіку Кремля, Кваснєвський наголосив: проблема не лише в Путіні, а й у готовності російського суспільства підтримувати війну. Він зауважив, що росіяни десятиліттями живуть у атмосфері воєн і зречень, а людське життя у їхній системі цінностей не має високої вартості.
«У Росії цінується не життя конкретної людини, а ідеологія великої держави», – зазначив експрезидент.
На тлі цього він вважає важливою перевагою України технологізацію війни, адже саме нові засоби ведення бою здатні нівелювати перевагу Росії у ресурсах.
Час, який дала Україна, і зростання втоми у світі
Кваснєвський переконаний, що завдяки українському опору Європа отримала можливість зміцнити безпеку та підготуватися до потенційних загроз. Але застерігає: у багатьох країнах зростає втома від новин про війну, а політичні сили починають грати на цих настроях.
Окремо він згадав про роль українців у Польщі, наголосивши, що їхня економічна присутність є вагомою, попри окремі проблемні інциденти, які іноді використовує російська пропаганда.
Польсько – українські відносини і дилема візитів
Щодо нової політики польського президента Кароля Навроцького Кваснєвський висловив обережний оптимізм. На його думку, позиція Варшави поступово еволюціонуватиме, особливо після завершення воєнної фази.
Він також вважає, що саме президент Польщі мав би відвідати Київ першим.
«Якби я був на місці Навроцького, то поїхав би в Київ», – сказав він.
Колишній польський президент підкреслив, що історичні суперечки між Києвом і Варшавою не повинні ставати інструментом для націоналістів по обидва боки кордону.
Україна в НАТО і ЄС: виклики і інтереси
Кваснєвський різко прокоментував результати опитувань у Польщі, які свідчать про зростання скепсису щодо вступу України до НАТО. Він наголосив: Польща має бути серед останніх, хто скаже «ні» такому рішенню, адже саме сильна Україна гарантує безпеку регіону.
«Поляки повинні бути останніми, хто скаже “ні” Україні в НАТО», – зазначив він.
У питанні членства в ЄС він визнав наявність економічних страхів, особливо у сфері сільського господарства, але наголосив: ці виклики можна врегулювати за допомогою квот, спільних рішень і фінансових інструментів Євросоюзу.
Він упевнений: українська продукція знайде своє місце на глобальних ринках, якщо буде створено необхідну інфраструктуру та забезпечено безпеку Чорного моря.
Кваснєвський завершив розмову акцентом на головному: майбутнє Європи безпечно лише тоді, коли Україна залишається суверенною, озброєною і підтримуваною.