Кіпр швидко перестає бути лише туристичною листівкою та офшорним майданчиком. Для України острів дедалі більше перетворюється на елемент оборонної архітектури Європи та точку стримування російського впливу.
Посол України на Кіпрі Сергій Ніжинський у розмові окреслює нову логіку співпраці – від дронів і кібербезпеки до санкцій, інформаційного простору та самоповаги української громади.
Острів, який стає стратегічним вузлом
Візит президента Кіпру до України став знаковим – такого рівня контактів не було з 2015 року. І тон цих переговорів уже не про символи, а про конкретну безпеку.
Сторони роблять ставку на практичні напрями співпраці:
- розвиток дронових технологій;
- спільні навчання, зокрема між нацгвардіями;
- IT-сфера та кіберзахист.
Кіпр зацікавлений не лише у форматі партнерства, а й у тому, щоб реалізація проєктів відбувалася саме на його території. Острів розглядають як європейський майданчик для виробництва та тренувань.
Географія тут працює на політику. До Сирії – 65 км. До Ізраїлю – близько 140. Як єдина держава ЄС у цьому регіоні, Кіпр отримує особливу вагу.
Саме тому Україну на острові сприймають як ключового партнера у сфері безпеки та реагування на кризові ситуації.
Оборонні сигнали і обережний оптимізм
Повідомлення про нібито зменшення оборонних пріоритетів Кіпру в період його головування в Раді ЄС викликали занепокоєння в Україні. Але у дипломатії важливі не заголовки, а дії.
Ніжинський звертає увагу на демонстрацію сучасного озброєння на військовому параді в Нікосії та на можливість передачі частини цих систем Україні з подальшою компенсацією від союзників.
Дипломат не дозволяє собі гучних анонсів, але визнає – переговори тривають.
І додає коротко:
“Сподіваюся, найближчим часом будуть гарні новини щодо оборонної співпраці.”
Ідея створення нового регіонального безпекового формату на Близькому Сході поки що більше політична, ніж практична. Йдеться не про аналог НАТО, а радше про інфраструктуру діалогу і двосторонніх союзів.
Пів століття розділеного острова
Кіпрський конфлікт часто намагаються подати як модель замороженого протистояння. Але для України цей досвід має радше застережний характер.
Острів розділений понад 50 років. Буферна зона з порожніми будинками існує поруч із цілком нормальним життям по обидва боки. Водночас питання майнових прав досі неврегульовані.
Сьогодні обговорюється навіть можливість тимчасового розміщення українських біженців у покинутих будинках у буферній зоні. Умови прості – безоплатне проживання в обмін на утримання житла. Але юридичні ризики змушують діяти вкрай обережно.
При цьому Україна, за словами посла, вже має досвід, яким може ділитися з Кіпром:
- захист прав дітей;
- підтримка сімей військових;
- допомога жертвам сексуального насильства під час війни.
Кіпр лише через пів століття після подій 1974 року починає публічно проговорювати проблему воєнних злочинів. В Україні ці механізми запущені вже на четвертому році повномасштабного вторгнення.
Нафтотанкери, тінь і санкції
Окрема зона напруги – санкційний контроль. Українська сторона неодноразово фіксувала підозрілі операції з перевалки російської нафти поблизу Лімасола.
Схема виглядає просто: танкер виходить з Туапсе начебто до Ізраїлю, а дорогою біля Кіпру відбувається перевантаження на інше судно. Усе це видно супутникам, журналістам і аналітичним платформам.
Посольство надсилало ноти кіпрській стороні не раз. Ключове питання – не у фіксації, а в реакції та юридичних наслідках.
Паралельно Україна фіксує масштабну присутність громадян РФ на острові – близько 143 тисяч облікованих, без урахування тих, хто має подвійне громадянство.
Частина з них уже інтегрована в різні рівні влади. А російське посольство на Кіпрі – найбільше серед усіх іноземних дипмісій, майже 300 співробітників.
Для порівняння, в українському посольстві працює лише п’ятеро.
Російська присутність відчутна скрізь – у бізнесі, нерухомості, медіа, торгових центрах. Навіть у готелях можна побачити трансляцію підсанкційних телеканалів.
Щоб вирівняти інформаційне поле, посольство ініціювало запуск українського телепакета на Кіпрі через платформу MEGOGO.
Як відповідати на російські прапори
Найбільш демонстративно російський вплив помітний у Лімасолі. Там досі працюють структури підсанкційних компаній, а російська мова домінує у публічному просторі.
Посол принципово переходить на українську у всіх ситуаціях і так само закликає діяти громаду. Адже мова – це не побут. Це маркер присутності.
Ніжинський наводить простий, але промовистий приклад із Пафоса, де поряд з Українським домом розташоване консульство РФ:
“Я сказав нашим людям: бачите російський прапор – розмістіть навпроти два українських.”
І додає ще жорсткіше:
“Ми не маємо виглядати як нація, що лише скаржиться на присутність росіян.”
Сьогодні на острові перебуває близько 24 тисяч українців зі статусом тимчасового захисту. Загалом – близько 33 тисяч, тобто понад 2,5 % населення Кіпру.
Українці швидко інтегруються, знаходять роботу, створюють громади. Цілі грецькі села з-під Маріуполя фактично переїхали на Кіпр. Люди не живуть у ролі прохачів. Вони включені в економіку.
Без візової істерики
Рішення ЄС про заборону багаторазових шенгенських віз для громадян РФ на Кіпрі сприйняли спокійно. Без протестів і надриву.
Його комунікували як європейську норму, а не політичну розправу. Туристичний ринок просто переорієнтовується на легальні та прозорі потоки.
За оновленими даними за 2025 рік трійка лідерів серед туристів виглядає так:
- Велика Британія – перше місце;
- Ізраїль – друге;
- Польща – третє.
Окрему ставку роблять і на соціальні ініціативи для українців. У зимовий міжсезон багато готелів простоюють, і Україна запропонувала використовувати ці потужності для оздоровлення дітей та родин військових за собівартістю.
Ідея отримала зацікавлення з боку кіпрської влади.
Фальшиві консули і межа терпіння
Після оновлення сайту посольства з’ясувалося, що роками на Кіпрі під виглядом почесних консулів діяли люди без жодного мандата.
Із п’яти осіб реальний статус мав лише один представник у Пафосі. Але й навколо нього виникли серйозні питання щодо фінансового стану.
Окремі особи роздавали візитівки з фіктивним статусом, а в одному з випадків так званий консул навіть заборонив пластунам передати Вифлеємський вогонь до храму через конфесійну приналежність.
Посольство передало всі матеріали до МЗС і наполягає на повному юридичному очищенні цього сегмента.
Позиція жорстка:
“Українсько-кіпрські відносини мають залишатися прозорими й кришталево чистими.”
Суспільна підтримка України на Кіпрі напряму залежить і від самих українців. Від їхньої самоідентифікації, єдності й активності.
Ресурсів у Росії більше. У дипломатії, в інформаційному полі, у фінансах. Але українська громада бере іншим – згуртованістю, культурною дипломатією та живою присутністю.
І саме це, за словами посла, сьогодні працює найефективніше – і в Нікосії, і в Києві.