Харків, який ще кілька років тому не мав жодної власної FM-радіостанції, сьогодні звучить на 25 частотах і готується до появи ще однієї. Парадоксально, але саме повномасштабна війна відкрила для міста вікно можливостей, яке десятиліттями залишалося зачиненим через технічні та політичні обмеження.
Про причини зникнення місцевого етеру, російський вплив на радіоринок і те, чому харківське радіо знову відроджується, розповів продюсер радіо “NovaLine” Костянтин Ісаєнко.
Сьогодні в Харкові мовлять 25 FM-станцій. Ще одна частота перебуває на конкурсній стадії до 8 січня 2026 року, а навесні очікується рішення Національної ради щодо запуску 26-го мовника.
Серед потенційних претендентів – як повернення радіо “Best FM”, так і вже присутні в етері “Накипіло”, “Слобожанське”, або мовники з інших регіонів України.
“Приблизно в березні ми отримаємо 26 радіостанцію. Претендентів декілька, а хто отримає цю частоту – побачимо на конкурсі”, – зазначає Ісаєнко.
Більшість харківських FM-частот і досі транслюють мережевий етер із Києва. Місцеві студії та повноцінний харківський контент мають лише три мовники – “NovaLine”, “Накипіло” та нещодавно створене радіо “Хартія”.
Причина такої диспропорції криється у законодавчій моделі мережевого мовлення. Радіостанції з загальнонаціональними ліцензіями не мають права створювати локальний контент у кожному місті, окрім реклами.
Фактично Харків залишався без власного голосу. Довгі роки.
До повномасштабного вторгнення в місті-мільйоннику не існувало жодної місцевої FM-радіостанції. І це на тлі того, що у менших містах області – Лозовій, Ізюмі, Куп’янську – локальне радіо працювало.
Ключову роль у цьому відігравала необхідність погодження частот із російською федерацією відповідно до Женевської конвенції.
“росія не давала дозволу на використання нових частот у Харкові, а ми – їм. Реально нові можливості з’явилися лише після 2022 року”, – пояснює продюсер.
Після початку великої війни держава відкрила для FM-мовлення діапазон 92 – 100 МГц, де раніше працювало аналогове телебачення. Саме там сьогодні звучать “NovaLine” і “Накипіло”.
Це рішення дозволило говорити про перспективу десятка нових частот у Харківській області.
Водночас війна оголила й інші виклики. Російські обстріли, викрадення обладнання, хакерські атаки.
Радіо “Слобожанське FM” під час окупації Великого Бурлука втратило передавачі та музичну базу, які росіяни вивезли із собою. Згодом на вкраденому обладнанні запустили фейкове мовлення з українськими дикторами, але російською пропагандою.
“Єдине, що їх видавало – це часовий пояс. Вони просто не звернули на нього уваги”, – згадує Ісаєнко.
У період перших блекаутів у Харкові були моменти, коли в ефірі залишалися лише “NovaLine” та це фейкове “Слобожанське FM”. Частина слухачів навіть не одразу усвідомлювала, що має справу з підміною.
Попри це, харківське радіо продовжує мовити там, де інші канали інформації зникають. Сигнал доходить до прифронтових та тимчасово окупованих територій, Мелітополя, Запорізької області і навіть до Білгорода.
Покриття одного передавача може сягати 100 кілометрів – усе залежить від рельєфу та висоти антени.
Радіо не мовчить навіть тоді, коли зникає електрика та інтернет.
“NovaLine” відновлювало мовлення у Великому Бурлуку після численних обстрілів і повного знищення обладнання. Місцеві жителі самі звернулися до адміністрації з проханням повернути улюблену хвилю.
“Коли з’явилася технічна можливість подати сигнал, ми одразу приїхали й встановили обладнання”, – розповідає продюсер.
Разом із тим Куп’янськ, де “NovaLine” працювало до останнього, з травня 2025 року знову залишився без мовлення через безпекову ситуацію.
Економічна сторона питання залишається складною. Місцева реклама у Харкові коштує в середньому 20 – 30 тисяч гривень на місяць, що робить її недосяжною для малого бізнесу.
Радіо залишається інструментом для середнього та великого рекламодавця. І вижити виключно за рахунок локальних контрактів майже неможливо.
Втім, Ісаєнко переконаний: конкуренція здатна змінити все.
“Якщо буде більше місцевих проєктів, з’являться ведучі, зросте якість етеру і цінність реклами. Конкуренція – це двигун прогресу”, – каже він.
Проблема кадрів у Харкові відчутна. Професійного пулу радіоведучих фактично не існує, і галузь доводиться вибудовувати заново.
Попри всі ризики, харківське радіо поступово повертає собі роль локального голосу. Для прифронтового міста це не просто медіабізнес.
Це питання інформаційної безпеки. І присутності.
Навіть у найскладніших умовах.