Механік-водій танка бригади “Хартія” на позивний “Лютік” приїхав додому перед Різдвом. Попри службу під Липцями на Харківщині, він зміг провести час із дружиною та чотирма дітьми.
Рідні та домашній затишок
Найменшому з дітей, Артуру, два роки. Старші сини — Дмитро восьми років і Євген 13 років, донька Катерина — 15. “Лютік” зізнається: приїжджає часом сюрпризом, бо війна диктує свої правила.
“Тяжко, тому що розумієш: я приїхав на добу-дві, і знову туди їду працювати. Хто знає, що буде на Новий рік. Може, будемо чергувати. А там буде видно. Взагалі хотілося б приїхати на кілька годин хоча б”, — говорить військовослужбовець.
Він планує допомогти дружині по кухні, купити хлопавки та подарунки, прикрасити оселю. “Вдома із сім’єю спокійно. Я спокійний, сім’я спокійна”, — додає боєць.
Життя родини під час війни
Марія, дружина “Лютіка”, разом із дітьми живе у Харкові. У 2022 році вони евакуювалися з Донецької області після знищення будинку. Вона часто переїжджає за чоловіком, аби діти бачили батька.
“Я дуже часто переїжджаю за чоловіком, навіть якщо на дві години можна побачити. Бо ми не знаємо, що буде завтра, і чи зможу я його побачити взагалі”, — каже Марія Кучерява.
За шість років контрактної служби Новий рік родина зустрічала разом лише один раз — торік. Коли чоловік на службі, святкувань немає, лише ялинка для дітей.
“Мої діти та він — це моє життя. Я без нього не уявляю свого життя”, — додає Марія.
Діти сумують, коли батька немає вдома. Дмитро, восьмирічний син, мріє про завершення війни.
“Він у мене єдиний, найкращий тато на світі. Моя мрія — щоб тато звільнився і закінчилася війна”, — каже хлопчик.
Військовий шлях та віра в перемогу
“Лютік” підписав контракт у 2021 році, а через пів року почалась повномасштабна війна. Служив у 17 криворізькій бригаді, потім у 21 окремій механізованій. Бойовий шлях проходив через Херсон, Запоріжжя, Горлівку, Бахмут, Авдіївку та Часів Яр.
“Авдіївка — найгарячіший напрямок. Багато виїздів, штурми, рашисти наступали по 40 одиниць техніки. Ми виїжджали, розбивали колони, вони готувалися і знову їхали. І так протягом тижня”, — розповідає “Лютік”.
Він каже, що війна змінила ставлення до проблем: “Став спокійніше до речей, до незгод. Раніше панікував, тепер тверезо мислю та одразу беруся до розв’язання проблем”.
“Це буде наша перемога. Я не розглядаю варіанти, що буде їхня перемога. Україна буде стояти. Якщо хлопці ще підтягнуться, війна швидше закінчиться”, — додає боєць.
“Лютік” вважає, що оптимальний варіант — повернути кордони до 2022 року. Війна ще триватиме, але сила та відданість бійців допоможуть здобути перемогу.
