Колишній фермер з Волині на ім’я Андрій змінив обробіток землі на захист повітряного простору. Сьогодні він служить кулеметником у мобільно – вогневій групі, полюючи на ворожі дрони після запеклих боїв на Донбасі.
До великої війни Андрій жив мирним сільським життям – працював в аграрному секторі та власноруч обробляв землю. Все змінилося у лютому 2022 року, коли чоловік добровільно приєднався до лав Національної гвардії України. Шлях від новобранця до досвідченого бійця пролягав через інтенсивні тренування та охорону стратегічних об’єктів.
Справжнє бойове хрещення гвардієць пройшов на Покровському напрямку. Саме там, у вихорі боїв на передовій, він отримав своє псевдо – Шаолінь. Разом із побратимами Андрій стримував постійні навали окупантів, покладаючись на власну витривалість та специфічне «відчуття землі».
“Було нелегко, але ніхто і не розраховував, що буде інакше. Фізична підготовка, постійні тренування та витримка дали свої результати. Допомогли життєвий досвід і нестандартні підходи, адже земля мені знайома, я її відчуваю”, – ділиться спогадами нацгвардієць.
Війна залишила свій слід: після серії ворожих штурмів Андрій отримав кілька контузій. Проте госпіталізація та реабілітація лише загартували воїна. Щойно дозволив стан здоров’я, він повернувся у стрій, обравши новий фах – полювання за російськими БпЛА.
Робота в мобільно – вогневій групі вимагає залізних нервів. Це специфічний ритм життя, де кожна хвилина може стати вирішальною для безпеки цілого регіону:
- Нічні чергування за будь – яких погодних умов
- Миттєві виїзди за сигналом тривоги
- Години напруженого очікування у холоді
- Секунди, за які потрібно встигнути вразити ціль
За словами Шаоліня, фізична втома ніщо порівняно з психологічним тиском. Найважчим аспектом служби він вважає саме колосальну відповідальність за результат кожного пострілу.