В Об’єднаних Арабських Еміратах відбувся безпрецедентний раунд тристоронніх консультацій за участю України, США та Росії. Поки американські дипломати випромінюють стриманий оптимізм щодо фінальних домовленостей, Київ готується до затяжних маніпуляцій з боку Кремля.
Зустріч у столиці ОАЕ стала першою спробою посадити представників трьох держав за один стіл за майже чотири роки повномасштабного вторгнення. Контекст цих переговорів є критичним – Україна проходить через виснажливу зиму з регулярним дефіцитом електроенергії через обстріли. Саме цей фактор, на думку аналітиків, додає процесу особливої терміновості.
Вашингтон бачить фінішну пряму, Москва – ставить умови
Американський представник Стів Віткофф заявив, що сторонам вдалося вийти на фінішну пряму. За його словами, розбіжності вдалося звузити до одного ключового пункту, варіанти розв’язання якого вже обговорені. Російська сторона через Юрія Ушакова охарактеризувала нічний діалог як “змістовний”. Проте за кулісами оптимізму ситуація виглядає значно складніше.
Росія продовжує утримувати п’яту частину українських земель і не збирається відступати від своїх претензій на Донецьку та Луганську області. Україна ж стоїть на непохитній позиції: будь-які територіальні поступки лише розпалять апетит агресора. Окрім політичного врегулювання, на порядку денному з’явилися і суто економічні питання, які США та Росія планують обговорювати в окремому форматі.
Стратегія недовіри: чому Київ не поспішає з висновками
Для українського керівництва цей раунд – не просто дипломатія, а перевірка Москви на щирість. Втім, прогнози залишаються суворими. Валерій Залужний, який нині представляє інтереси країни на дипломатичному фронті, застерігає від надмірних сподівань:
“Російські переговорники, як і їхні генерали, воюють, щоб виснажити, заплутати і розділити. Їхня мета – не мир, а затягування часу – не компроміс, а завоювання через обман”.
Незважаючи на скепсис, експерти зауважують унікальну динаміку нинішніх процесів. Швидкість організації саміту та готовність усіх учасників до прямої розмови свідчать про те, що ідея компромісу серйозно розглядається кожним табором. Чи стане “одне питання” містком до миру, чи черговою пасткою – покаже лише час.