Український уряд офіційно представив на розгляд Верховної Ради проект нового Трудового кодексу. Цей документ покликаний докорінно змінити правила гри на ринку праці, замінивши чинне законодавство, яке діє ще з 1971 року. Можновладці переконані, що норми епохи “брежнєвського застою” безнадійно застаріли та не здатні регулювати сучасні реалії, такі як робота з дому чи гнучкі графіки.
Передумови оновлення трудового законодавства
Міністерство економіки наголошує, що реформа спрямована на осучаснення та систематизацію норм, які зараз розпорошені по десятках різних законів. Головна ідея полягає у створенні єдиного зрозумілого документа. При цьому в профільному відомстві заспокоюють: новий кодекс не обмежує права громадян, а навпаки – покликаний покращити умови їхньої взаємодії з роботодавцями.
Розширення переліку трудових договорів
Однією з ключових новацій стане збільшення видів трудових угод. Замість нинішніх шести типів пропонується впровадити дев’ять різних варіантів оформлення відносин.
Серед нових форматів договорів передбачені наступні:
- короткострокові контракти;
- сезонні угоди;
- спеціальні учнівські договори;
- контракти, орієнтовані на конкретний проект.
На думку розробників, це дозволить вивести з тіні людей, які займаються непостійною роботою. Тепер для сезонних завдань або точкових проектів буде легальна юридична база.
Особливу увагу в документі приділили дистанційній зайнятості. Новий кодекс дозволить чітко регламентувати гнучкий графік або “гібридний” формат роботи, коли співробітник частину часу проводить в офісі, а частину – вдома. Держава розраховує, що така деталізація допоможе уникнути конфліктів між керівництвом та персоналом.
Впровадження обов’язкової письмової форми угод
Реформа передбачає, що будь-яка робота має супроводжуватися письмовим договором. У цьому документі сторони зобов’язані зафіксувати всі критичні моменти: від розміру заробітної плати та графіку до чіткого переліку функціональних обов’язків працівника.
Важливо, що закон нарешті дасть чітке визначення ознак трудових відносин. Це має покласти край практиці, коли роботодавці замість найму оформлюють людей як ФОП або використовують цивільно-правові угоди для приховування фактичних трудових стосунків.
Регулювання понаднормової праці
Проект закону пропонує переглянути систему оплати за години, відпрацьовані понад встановлений ліміт. Роботодавець буде зобов’язаний платити за таку роботу більше, а самі правила використання додаткового часу стануть суворішими.
Щодо побоювань про збільшення робочого часу, то в Мінекономіки їх спростовують. Стандартний робочий тиждень і надалі триватиме 40 годин. Корективи стосуються лише граничних обсягів переробок: базовий поріг підвищують зі 120 до 180 годин на рік. За умови укладення колективного договору цю межу дозволять підняти до 250 годин.
Оновлення системи відпусток
Соціальні гарантії, як запевняють у міністерстві, залишаться непорушними. Наприклад, тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не змінюється і складатиме звичні 126 днів.
З’явиться і цілком новий вид соціальної допомоги – додаткові два місяці оплачуваної відпустки для догляду за дитиною для кожного з батьків. Цікаво, що цей термін не можна передавати один одному, проте одинокі батьки зможуть використати всі чотири місяці самостійно. Ця норма діятиме до моменту, поки дитині не виповниться вісім років.
Важливо розуміти, що це нововведення є бонусом, а не заміною чинної відпустки по догляду за дитиною до трьох років. Обидві можливості існуватимуть паралельно.
Щодо щорічного відпочинку, то його мінімальна тривалість встановлюється на рівні 28 календарних днів. Якщо згідно зі стажем чи специфікою роботи працівник вже має право на довший термін, ці умови зберігаються.
До того ж усі дні відпустки, які людина не встигла використати до моменту вступу нового кодексу в силу, не анулюються. Їх компенсують або нададуть за правилами, що діяли раніше.
Процедура звільнення під час непрацездатності
Дискусії навколо можливості звільнення під час хвороби отримали роз’яснення. Заборона на звільнення у період лікарняного чи відпустки залишається. Хоча роботодавець і зможе підписати наказ про розірвання відносин, поки людина хворіє, офіційною датою звільнення вважатиметься лише перший день після її одужання та виходу на роботу.
Питання електронного контролю за співробітниками також отримало чіткі рамки. Відеоспостереження не може бути тотальним або безпричинним. Для використання камер потрібні вагомі підстави, а працівник має бути офіційно попереджений про такий контроль. Порушення права на приватність залишається неприпустимим.
Легалізація локауту
У кодексі з’являється термін “локаут” – право роботодавця тимчасово зупинити роботу компанії як реакцію на страйк. Така норма наближає українське право до стандартів Європейського Союзу. Однак застосувати локаут можна лише у випадку неправомірних дій персоналу; використовувати його як інструмент у суперечках щодо боргів із зарплати суворо заборонено.
Терміни впровадження нових правил
Попри готовність документа, зміни не відбудуться миттєво. Новий Трудовий кодекс зможе реально запрацювати лише після завершення воєнного стану. У перехідних положеннях зазначено, що закон набуде чинності приблизно через пів року після скасування особливого правового режиму в країні.