Троє підлітків із Харкова, поранених під час російського удару по спортивному майданчику у травні 2024 року, приїхали до Варшави, щоб 16 листопада відвідати матч збірної України проти Ісландії у відборі на Чемпіонат світу-2026.
Хлопці – Артур, Іван та Кирило – зустрінуться на трибунах вперше після тривалого лікування та реабілітації. Їхню поїздку організувала Українська асоціація футболу, повідомили у пресслужбі організації.
Як підлітки пережили атаку і яким є їхній шлях відновлення
Російська ракета влучила у спортмайданчик у Салтівському районі Харкова 8 травня приблизно о 13:30. Троє хлопців, віком від 13 до 15 років, саме грали у футбол. Тоді поранень зазнали семеро людей.
Найважче постраждав 15-річний Артур Петрушев. Він отримав множинні травми, серед них – поранення ноги, що призвело до ампутації, а також уламкове поранення голови та контузію легень. Його мати Юлія Демиденко розповідала, що операція тривала сім годин. Спершу лікарі встановили апарат фіксації, а ампутацію провели вже в київському «Охматдиті». Згодом хлопець з мамою був змушений повернутися до Харкова, адже під час його лікування росіяни атакували дитячу лікарню.
Попри втрату правої стопи, Артур повернувся до занять спортом і грає в ампфутбол за команду «Харків 1925 Незламні». Іван і досі має пошкодження нерва у стегні та втрату чутливості стопи. У його ногах залишаються 16 уламків. У Кирила від вибуху постраждала барабанна перетинка, а уламки все ще залишаються в легенях.
Обіцянка, яку виконали
Одразу після трагедії підлітків відвідав Андрій Шевченко. Тоді він пообіцяв підтримку у реабілітації та протезуванні. Візит на матч у Варшаві став продовженням цієї обіцянки.


У пресслужбі асоціації зазначили:
«Артур втратив праву стопу, але вже повернувся у спорт і почав грати в ампфутбол. Іван пережив важке ушкодження нерва, Кирило має уламки в легенях. Кожен з них пройшов великий шлях, щоб сьогодні разом підтримати збірну».
На стадіоні «Легія» хлопці планують гучно вболівати за українську команду у вирішальній грі відбору на ЧС-2026. Для них це не просто матч, а символ повернення до життя, яке російський удар намагався зламати.


