Харківська підземка вдруге стала майданчиком для літературної експозиції – проєкт “Квітка. Цвіт міста” повернувся додому після тривалого показу в столиці. Виставку присвячено козацькому роду Квіток і постаті Григорія Квітки-Основ’яненка, одного з головних діячів культурного Харкова ХІХ століття.
Створений Харківським літературним музеєм спільно з Українським інститутом національної пам’яті, проєкт знову експонується у вестибюлі станції метро “Історичний музей”. Побачити його можна до 18 грудня, а онлайн – у вільному доступі на сайті УІНП.
Виставка, що мандрує: де “цвіт міста” вже побував
Проєкт має свою історію маршрутів. Уперше його представили просто неба, на вулиці, що носить ім’я письменника, під час фестивалю “Квітка-день”. Після короткого харківського дебюту експозиція вирушила до Києва – на Контрактовій площі вона демонструвалася протягом місяця.
За словами начальниці другого міжрегіонального відділу УІНП Марії Тахтаулової, повернення виставки до Харкова стало символічним жестом.
“Ми вирішили, що Григорій Федорович надто мало побував на вулицях Харкова. За життя він майже не подорожував, тож ми ніби даруємо йому другий шанс”, – каже Тахтаулова.
Вона наголошує, що експозиція розповідає не лише про письменника, а й про весь рід Квіток – ініціаторів ключових культурних проєктів Харкова ХІХ століття, серед яких створення театру та інституту благородних дівчат.
Пиріжки “від відьми” і квіти для дворів
Організатори прагнули оживити виставку не лише змістом, а й атмосферою. Відвідувачам пропонують скуштувати страви, які зустрічаються у творах Квітки-Основ’яненка – зокрема пиріжки “від відьми” та “від Ганнусі”. Окрім того, роздають трав’яні чаї та насіння квітів.
“Ми хотіли, щоб люди не обговорювали когось на лавочках, а садили біля своїх під’їздів квіти. Щоб ці квіти свідчили про те, що краса врятує світ”, – пояснює провідна фахівчиня літмузею Ольга Бондар-Різниченко.
Вона підкреслює, що для створення виставки протягом двох місяців перечитувала всі доступні матеріали і художні твори Квітки-Основ’яненка.
Письменник, який вірив у добро
Занурення у творчість письменника дозволило команді глибше відчути його світогляд. Бондар-Різниченко згадує, що найголовнішим відкриттям стала простота та людяність його творчого посилу.
“Сенс письменства – це любов до тих, хто тебе оточує, і хто буде після тебе жити”, – каже вона.
Вона додає, що попри лояльність до імперських порядків, Квітка мав внутрішній стрижень і свідомо писав українською, розуміючи, що це не принесе йому схвалення влади.
“Він знав, що за українські твори його ніхто по голівці не погладить. Письменство тоді не було професією, яку вшановували. Але він усе одно писав”, – зазначає фахівчиня.
Виставка в метро поєднує історію та сучасність, дозволяючи тисячам харків’ян зустрітися з літературною спадщиною просто дорогою до роботи. Організатори сподіваються, що такі формати допоможуть повернути Квітку-Основ’яненка у щоденний культурний простір міста, де його спадщина народилася півтора століття тому.
