Інтервʼю

На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”

1 хв читання

У Слобожанщині знову лунає аромат свята — Наталія Кабашна випікає традиційні різдвяні пряники-“панянки” за старовинним рецептом своєї бабусі. Цього року ця ремеслова традиція увійшла до списку нематеріальної культурної спадщини України.

Пряники мають форму дівчат і коней. Їх готують лише раз на рік — перед Різдвом та Новим роком. Замовляли їх заздалегідь, а смак залишався незмінним навіть через тижні після випічки.

Відродження забутої традиції

Наталія розповідає, що з початком повномасштабної війни відчула потребу поширювати цю спадщину поза межами родини.

“Одного разу я подумала, що мама має здібність випікати оці «панянки». Але воно забулося вже. І мені якось стало так жаль… І мені захотілося відтворити, бо час іде, батьки старіють. Коли батьки підуть, я взагалі нічого не знатиму. Тоді я попросила маму, щоб ми з нею випікали «панянки», і я це все зафільмувала на відео, записала її рецепти. Потім виклала у Facebook, і люди відгукнулися.”

Зараз Наталія проводить майстер-класи і передає знання молодому поколінню. Місцеві жителі активно замовляють пряники перед Різдвом, а майстриня впевнена: це спосіб зберегти культурну ідентичність Слобожанщини.

На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”
На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”
На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”
На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”
На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”
На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”

Секрети приготування “панянок”

За словами Наталії, рецепт тіста простий:

  • молоко
  • масло або маргарин
  • амоній замість розпушувача
  • цукор
  • борошно

Форми для випікання — коня та дівчини — мають понад 100 років і передавалися з покоління в покоління. Після формування пряників їх розмальовують натуральними барвниками: буряк дає червоний колір, а білий, жовтий і зелений використовують для орнаментів.

Особливістю слобожанської традиції є мінімалізм у деталях обличчя дівчат — без очей, рота та носа, на відміну від деяких регіонів Полтавщини, де деталі обличчя додають.

“Ми розмалюємо дівчину, починаючи з мережива. Тут на шиї ланцюжок, на голові — віночок. Вимальовуємо квітку посередині, потім низ — спідницю чи жупан. Орнамент робимо петлями, кожна петля отримує краплиночку іншого кольору. Для коника виділяємо голову і ставимо очі. Це наш генетичний код, ще не до кінця розгаданий.”

Наталія згадує дитинство, коли допомагала прикрашати пряники та цукерки — і саме ці спогади пов’язують з Різдвом та Новим роком.

Майстриня впевнена: її робота не марна. Вона фіксує рецепти та процеси, щоб наступні покоління зберегли традицію.

“Я пишаюся, бо це продовження роботи, щоб творчість не забули, щоб вона передавалася з покоління в покоління. Це будуть знати мої діти і не тільки вони.”

Сьогодні “панянки” — не просто святкові пряники. Це символ збереження історії та культури Харківщини, які нагадують про тепло родинних традицій у найскладніші часи.

На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”
На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”
На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”
На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”
На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”
На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”
На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”
На Харківщині відроджують столітню традицію різдвяних пряників-“панянок”

Схожі записи
Інтервʼю

Два роки в російському полоні: історія ветерана з Харківщини

Вячеслав Петченко, боєць з Лозівщини, навесні 2026 року повернувся додому після чотирьох років випробувань. Половину цього часу захисник провів у російській неволі,…
Інтервʼю

Як колишня держслужбовиця з Харківщини створила успішний квітковий бізнес

Наталія Свірідова понад два десятиліття керувала центром соціальних служб у Кегичівці. Реформа децентралізації та скорочення штату залишили жінку без роботи. Складні життєві…
Інтервʼю

Ветеран із Харкова відкрив власне виробництво одягу після важкого поранення

Артем Синіло пройшов пекло боїв, втратив здоров’я, але знайшов новий сенс життя у створенні якісних речей. Після списання з лав ЗСУ колишній…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *