Замість археологічних пензликів – металошукач, а замість боротьби з вогнем – поєдинок із невидимою смертю в землі. Прикарпатець Іван Бурда вже третій рік звільняє українські громади від вибухових пасток, які залишили по собі окупанти.
Його професійний шлях розпочався у 2019 році в лавах ДСНС Івано-Франківщини. Тоді він був пожежником-рятувальником, чиїм щоденним завданням був порятунок життів у вогні. Однак повномасштабне вторгнення змусило чоловіка переглянути свій внесок у перемогу. Іван прийняв вольове рішення змінити спеціалізацію, ставши сапером. Без зайвого пафосу він обрав шлях, де кожен крок потребує граничної концентрації.
Сьогодні за плечима фахівця вже близько десяти ротацій у найнебезпечніші зони країни. Для нього результат роботи – це не просто суха статистика знайдених боєприпасів, а реальні зміни в житті людей:
“Коли після розмінування в громаді з’являється світло, бо відповідні служби можуть знову працювати, – тоді розумієш, заради чого ти тут”
Специфіка професії: досвід минулого та виклики сучасності
Цікаво, що за освітою Іван – археолог. На перший погляд, ці сфери далекі одна від одної, проте сапер бачить у них багато спільного. В обох випадках ключовими є терпіння та максимальна увага до найдрібніших деталей під час роботи з ґрунтом. Проте ціна помилки в його нинішній професії є значно вищою.
Робота піротехніка вимагає не лише холоднокровності, а й постійної інтелектуальної гнучкості. Ворог регулярно змінює тактику мінування, створюючи дедалі підступніші пастки, що змушує саперів безперервно навчатися. У таких умовах надважливим стає “відчуття плеча”.
- Постійна взаємодопомога та підстраховка в колективі.
- Відсутність зайвої самовпевненості, яка може засліпити.
- Безперервне вивчення нових методів роботи супротивника.
Іван Бурда не бере участі в штурмах і не тримає в руках автомата, але його внесок у майбутнє країни є фундаментальним. Він веде свою боротьбу за те, щоб українська земля знову стала безпечною для праці та виховання дітей. Як зазначають у ДСНС, саме так і виглядає справжній герой без зброї – людина, яка щодня повертає надію на мирне життя.

