Харківський інститут проблем ендокринної патології ім. Данилевського не просто оговтався після масштабних втрат 2022 року, а й зумів наростити потужності, що перевищують довоєнні показники. Попри постійні виклики фронтового міста, фахівцям вдалося відновити генетичний банк, який є фундаментом для медицини майбутнього в Україні.
Повномасштабне вторгнення завдало болючого удару по науковій базі закладу. Через тривалі блекаути у 2022 році було втрачено майже половину унікальної колекції генетичних зразків крові, яку дослідники збирали по крихтах протягом 15 років. Проте станом на початок 2026 року ситуація докорінно змінилася. Як зазначає директорка інституту, професорка Катерина Місюра, сьогодні темпи роботи вищі, ніж до 2022-го, а кількість зібраних зразків уже перевищила обсяги втраченого фонду.
“Ми працюємо у швидшому режимі, в більшому об’ємі, ніж до повномасштабного вторгнення. І навіть наукові наші напрямки – генетичний банк – на сьогодні ми вже зібрали більше зразків, ніж втратили у 2022-му”, – наголошує очільниця установи.

Результатом такої інтенсивної діяльності стали десятки публікацій у престижних міжнародних виданнях та доповіді на світових конференціях. Світова спільнота прикута до досвіду українських медиків, адже він є унікальним.
Фармакогенетика та національні особливості ДНК
Навіщо науковцям потрібні тисячі зразків крові? Відповідь криється у персоналізованому підході до лікування. Генетичний банк дозволяє врахувати специфічні особливості ДНК саме української популяції, що робить терапію максимально безпечною та ефективною. Катерина Місюра пояснює, що розвиток індивідуалізованої медицини – це один із найперспективніших світових трендів.

Ефективність ліків безпосередньо залежить від генетичного профілю пацієнта. Те, що діє на жителя Японії чи США, може інакше працювати для українця через низку факторів:
- Генетичні наслідки історичних випробувань, які пройшла нація у XX столітті.
- Специфічні особливості генотипу, що впливають на перебіг ендокринних патологій.
- Соціальні та популяційні чинники, включаючи традиції харчування.

Попри війну, інститут не лише зберіг ключовий персонал та обладнання, а й суттєво оновився. У 2025 році спектр медичних послуг було розширено завдяки притоку молодих кадрів. Нова генерація вчених та лікарів впроваджує інноваційні розробки, проводить складні хірургічні втручання та пропонує сучасні методи терапевтичної допомоги, тримаючи науковий фронт у Харкові.

