Загроза прямого зіткнення з Російською Федерацією залишається актуальною для всієї Європи. Саме тому вивчення та впровадження військового досвіду України є фундаментом для виживання континенту в умовах агресії.
Експрем’єрка Фінляндії Санна Марін переконана: взаємодія між Брюсселем та Києвом – це вулиця з двостороннім рухом. Поки Україна очікує на ресурси, Євросоюз критично потребує знань про ведення сучасної високотехнологічної війни, якими сьогодні володіють українські захисники.
Марін закликає європейські уряди до тверезого аналізу реальності. На її думку, просте збільшення оборонних видатків не гарантує безпеки, якщо ці кошти будуть спрямовані на застарілі механізми.
«Коли ми нарощуємо власний оборонний потенціал і, сподіваюся, досягаємо тієї мети в 5%, яку ми спільно поставили в НАТО, це також, а насправді навіть більшою мірою, залежить від того, де ми використовуємо ці гроші, не тільки від того, скільки грошей ми вкладаємо, але й від того, де ми їх використовуємо», – зазначила політик.
Вона додала, що сліпе дотримання старих стратегій при розподілі фінансування може перетворити величезні інвестиції на неефективні витрати.
Варто нагадати, що минулого року країни Альянсу задекларували план виходу на рівень витрат у 5% ВВП до 2035 року. Паралельно з цим Євросоюз запускає масштабну програму SAFE обсягом 150 мільярдів євро, що має стимулювати оборонну промисловість держав – членів.
Попри важливість цих фінансових вливань, Санна Марін наполягає на необхідності їх практичної адаптації під реалії нинішніх фронтів, де Україна виступає головним експертом.
«Україна має найбільшу, найбільш функціональну та сучасну армію з досвідом ведення сучасної війни, і без України ми вразливі», – відверто констатувала вона.
Колишня очільниця фінського уряду вважає, що Європа повинна готуватися до найгірших сценаріїв. Ігнорувати підготовку Москви до масштабної ескалації було б фатальною помилкою.
«Ми, як Європа, перебуваємо в небезпеці, тому що Росія, прямо зараз, готується. Вона модернізує свою армію і готується до набагато масштабніших бойових дій», – попереджає Марін.
Особливу увагу експрем’єрка приділяє трансформації воєнних дій. На перший план виходять дрони, інструменти штучного інтелекту для розвідки та кібернетичні атаки на об’єкти життєзабезпечення.
«Нам потрібні їхні можливості, коли йдеться, наприклад, про створення дронів, інновації та трансформацію військового потенціалу», – резюмувала вона, говорячи про українські напрацювання.
На завершення Марін підкреслила, що хоча Фінляндія через спільний кордон відчуває загрозу гостріше, жодна країна ЄС не має ілюзій щодо своєї недоторканності.
Сучасні технології, за її словами, нівелюють відстані. Дрони та штучний інтелект здатні миттєво знаходити вразливі місця в інфраструктурі будь-якої держави, тому самообман про повну безпеку є надзвичайно небезпечним для європейських лідерів.