Інтервʼю

Борівська громада: життя на евакуації та щоденні потреби переселенців

1 хв читання

Майже 80% мешканців Борівської громади Ізюмського району вимушено залишили свої домівки через активні бойові дії та переїхали жити на територію Харківської області. Більшість із них нині проживає у Харкові та навколишніх районах.

Що потребують переселенці і як громада намагається допомогти — у репортажі Українського Радіо Харкова.

Гуманітарна допомога та координація для ВПО

За даними заступниці начальника Борівської селищної військової адміністрації Олени Клименко, понад 3800 мешканців громади були евакуйовані й зареєстровані на території області. Реєстрація стартувала у жовтні 2025 року, аби правильно розподілити гуманітарну допомогу.

“Ми в телефонному режимі працювали понад два тижні. І на даний час продовжується реєстрація, бо люди, які залишалися у жовтні, у листопаді, мають право зареєструватися. Ми повинні знати, де вони перебувають і що потребують гуманітарної допомоги”, — пояснює Клименко.

Борівська громада: життя на евакуації та щоденні потреби переселенців

З листопада 2025 року адміністрація громади організовує поетапну видачу допомоги тим, хто переїхав. Першочергово підтримка дісталася мешканцям Харкова, потім — Харківського та Чугуївського районів і частково Балаклійської громади.

В Ізюмському районі та самому Ізюмі працює філіал Координаційного гуманітарного центру Харківської області при ОВА, який функціонує з жовтня 2024 року. Центр надає не лише гуманітарку, а й допомогу з документами та консультації.

“Ми підійшли дуже виважено до місця видачі допомоги — неподалік має бути зручна транспортна розв’язка. Люди отримують гуманітарну допомогу і можуть звернутися за будь-якими питаннями до наших фахівців”, — додає Клименко.

Борівська громада: життя на евакуації та щоденні потреби переселенців

Житло, продукти та фінансова підтримка — головні потреби

Для переселенців найважливішим залишається житло. Вартість оренди та комунальні послуги часто перевищують їхні можливості. Так, Марія Євгенівна, яка переїхала до дочки в Харків, розповідає:

“Нам пощастило, ми в дочки. А орендувати за що? Ви ціни бачили? Не всі пускають за комуналку, та й комуналку треба платити. У мене пенсія три тисячі, ще дві дає держава — п’ять. Додому хочемо”, — каже жінка.

Борівська громада: життя на евакуації та щоденні потреби переселенців

Подібні потреби озвучує й Сергій із Чернещини. Він проживає в Харкові і називає пріоритетними:

  • кошти на оплату комунальних послуг
  • продукти
  • ліки

Чоловік та його родина залишили рідне село ще у листопаді 2023 року, коли лінія фронту наблизилася до їхніх домівок.

Борівська громада: життя на евакуації та щоденні потреби переселенців

Ситуація на території громади

З 1 липня 2024 року Борівська громада перебуває в зоні активних бойових дій. Найнебезпечніші райони — Ізюмський, Чернещинський та Степівський старостинські округи.

“Великий бій йде на території Богуславського округу. Там залишаються люди, хоча ми щодня просимо покинути небезпечні території”, — каже Клименко.

Борівська громада: життя на евакуації та щоденні потреби переселенців

На лівому березі громади зараз проживає близько 800 людей, усього в громаді — більше тисячі. Правий берег менш постраждалий і там мешкає більшість населення. Евакуація проводилася ще у жовтні 2024 року. Населення покинуло небезпечні ділянки, переважно вирушивши до знайомих та родичів на більш безпечну територію.

Борівська громада: життя на евакуації та щоденні потреби переселенців
Борівська громада: життя на евакуації та щоденні потреби переселенців

За словами Клименко, громада залишається вразливою та потребує постійної уваги. Гуманітарна робота не припиняється — навіть у свята забезпечують доставку допомоги, адже потреби людей щоденні.

Для багатьох переселенців головне — повернутися додому, але поки це неможливо, важлива кожна підтримка на новому місці проживання.

Схожі записи
Інтервʼю

Два роки в російському полоні: історія ветерана з Харківщини

Вячеслав Петченко, боєць з Лозівщини, навесні 2026 року повернувся додому після чотирьох років випробувань. Половину цього часу захисник провів у російській неволі,…
Інтервʼю

Як колишня держслужбовиця з Харківщини створила успішний квітковий бізнес

Наталія Свірідова понад два десятиліття керувала центром соціальних служб у Кегичівці. Реформа децентралізації та скорочення штату залишили жінку без роботи. Складні життєві…
Інтервʼю

Ветеран із Харкова відкрив власне виробництво одягу після важкого поранення

Артем Синіло пройшов пекло боїв, втратив здоров’я, але знайшов новий сенс життя у створенні якісних речей. Після списання з лав ЗСУ колишній…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *