Національний банк України заспокоює громадян, запевняючи, що кількість фальшивих банкнот в обігу залишається незначною і не становить загрози для економіки. Проте питання підроблених грошей продовжує залишатися актуальним, особливо в Харкові, який має свою давню історію зі «штучними» грошима.
Історичні факти: від купонів до масштабних афер
Підробка грошей — одна з найдавніших кримінальних практик. Ще за часів Російської імперії фальшиві купюри називали «млинцями», а майстрів їх виготовлення — «млинцепекарями». Ці злочини каралися найсуворішими мерами, аж до смертної кари.
Починаючи з 1990-х років, після здобуття Україною незалежності, ситуація з фальшивими грошима загострилася. Харківський ринок, зокрема легендарна «Витяжка», став місцем, де вперше масово з’явилися підроблені купоно-карбованці. Через низький рівень захисту та відсутність серійних номерів підробляти купони було надзвичайно просто.
Одним із найгучніших випадків став вилучення мільярдів купоно-карбованців у 1996 році під час спроби обміняти їх на нову валюту — гривню.

Сучасний стан: які купюри підробляють найчастіше
За даними НБУ, станом на 2024 рік на 1 мільйон справжніх банкнот припадає близько 3,4 підробки — приріст у порівнянні з минулими роками склав 62%. Найбільше фальсифікацій припадає на такі номінали:
- 200 гривень — 61% усіх підробок;
- 500 гривень — 24%;
- 100 гривень — 8%.
Інші номінали складають лише 7% від загальної кількості виявлених підробок. При цьому банкноти нового зразка майже не підробляють — на 1 мільйон справжніх банкнот нового зразка припадає лише 0,4 підробки.

Що робити, якщо натрапили на фальшивку
У разі виявлення підробленої банкноти є кілька варіантів дій:
- Неправильний варіант — намагатися збути фальшивку. Це є кримінальним злочином і може призвести до серйозної відповідальності.
- Правильний варіант — передати купюру на експертизу в НБУ. Хоча це може зайняти час і вимагати пояснень перед правоохоронцями, тільки так можна уникнути проблем із законом.
- Побутовий варіант — утилізувати банкноту, але це неофіційний шлях і не гарантує, що гроші не опиняться знову в обігу.
Наймасштабніший випадок фальшування у Харкові
У 1924-1925 роках саме Харків став центром масштабної афери із підробкою радянських червінців. Фальшивки друкували в Німеччині й переправляли в Україну, звідки через Харків розповсюджували по всій території СРСР. Це завдало серйозного удару по економіці, а наслідком стала розстрільна вирокова кампанія щодо причетних осіб.
Фальшування в часи гетьманщини
Історичні джерела свідчать, що ще за часів Запорізької Січі фальшиві монети виготовляли на замовлення гетьманів, зокрема Дорошенка. Підробки мали численні помилки в написах і датах, але слугували потребам місцевої економіки.
НБУ наголошує: будьте уважними при розрахунках готівкою. У разі сумнівів щодо справжності банкноти обирайте легальний шлях дій, щоб уникнути неприємностей.

