У Докучаєвському під Харковом триває масштабне відновлення гуртожитку, який після ударів Росії став прихистком для 180 внутрішньо переміщених людей. Частина мешканців – маломобільні, тому перший поверх перебудовують під їхні потреби.
Будівлю, що зазнала руйнувань ще у 2022 році, нині відновлюють Агентство ООН у справах біженців разом з фондом “Янголи спасіння”. Роботи почали влітку, і за кілька місяців простір змінився настільки, що мешканці називають це “новим початком”.
Однією з перших у гуртожиток потрапила Лариса Гриненко – переселенка з Покровського району Донеччини. Її шлях сюди був вимушеним.
“Мене сюди привіз онук, він служив у 92 бригаді. Бо там уже неможливо було жити. Нас бомбили”, – згадує жінка.
Схожі історії тут лунають щодня. Рита Погребняк, яка приїхала з Куп’янська, розповідає, що евакуація восени 2025 року була єдиним шансом вижити.
“Хат нема, нічого нема. Все перетворюється в попіл. Скільки людей під завалами залишається… Так що кажу: їдьмо, бо мало що”, – говорить переселенка.
Жінка з теплотою згадує перші години після приїзду.
“Зустріли нас дуже гарно. Завідувач – чудова жінка. Постіль дали одразу, бо ми приїхали тільки з рюкзаком”, – каже вона.
Втім, будівля, яка прихистила людей, сама потребувала порятунку. Комендантка Оксана Коробка нагадує: після ударів був пробитий дах і зруйновано частину приміщень. Тому ремонт став критичним.
Проєктна менеджерка фонду “Янголи спасіння” Лілія Бондаренко пояснює, що всередині вже зроблено чимало.
“Ми здійснили частковий поточний ремонт покрівлі. Відремонтували 12 кімнат, замінили систему опалення та провели ремонт коридору”, – говорить вона.
Паралельно фахівці перебудовують простір для маломобільних людей. Це не просто косметичні роботи.
“Розширили коридори, перепланували кімнати, встановлюємо спеціальні ліжка. Облаштовуємо санвузол з поручнями та опорами, додаємо освітлення, захисні смуги, пральні та сушильні машини. Буде окремий вихід з пандусом”, – пояснює інженер з будівництва Олександр Давиденко.
Попри те, що в листопаді 2025 року Докучаєвське знову пережило масовану атаку дронами – постраждали будинки й система опалення, але не гуртожиток – відбудова не зупинилася. Міжнародні партнери наполягають: чекати завершення війни неможливо.
“Люди не можуть чекати місяць чи рік, коли все закінчиться. Якщо немає даху чи вікон – це питання виживання. Ми будемо і надалі надавати екстрену допомогу та паралельно відновлювати”, – зазначає радник з польових питань УВКБ ООН Олексій Чернявський.
За планом, ремонт мають завершити до кінця 2025 року. Для багатьох мешканців це означатиме можливість уперше за довгий час жити не в очікуванні наступного удару, а в більш безпечному та пристосованому для життя просторі.