Нещодавні заяви спецпосланця Дональда Трампа Річарда Ґренелла про те, що ядерна зброя, якою володіла Україна після розпаду СРСР, нібито “завжди належала Росії”, спричинили масштабну міжнародну дискусію. На фоні подій 2022 року ці твердження викликали обурення серед дипломатів, політиків та експертів, які навели як історичні, так і юридичні контраргументи.
Дискусія у США: правда проти маніпуляцій
Ґренелл у соцмережі X заявив, що Україна не мала своєї ядерної зброї, а “повернула російську”. Його підтримав сенатор Майк Лі, підкреслюючи, що США не мали юридичного зобов’язання дотримуватися Будапештського меморандуму.
Проте колишній посол США в Україні Стівен Пайфер, який брав участь у розробці меморандуму, спростував це: боєголовки перебували на відповідальності України, а не Росії. Після розпаду СРСР Київ володів ракетами, стратегічною авіацією, пусковими установками й усією інфраструктурою для обслуговування ядерного арсеналу.
“Ядерні боєголовки були радянськими, але на зберіганні – під контролем України”, – заявив Пайфер.
Реакція соцмереж і міжнародної спільноти
Користувачі соцмереж X масово розкритикували Ґренелла. Дехто зазначив, що з таким самим успіхом Росія могла б претендувати на всі радянські активи – від танків у Польщі до гідроелектростанцій в Україні. Інші наголосили, що Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки – які були згодом порушені.
Колишній конгресмен Адам Кінзінгер назвав твердження Ґренелла “невіглаством”, а британський політик Генрі Болтон – “дезінформацією”. Французька ексміністерка Наталі Луазо також звинуватила Ґренелла у маніпуляціях, пояснивши, що зброя була частиною радянської спадщини, а не “власністю Росії”.
Будапештський меморандум: юридичний базис
Меморандум про гарантії безпеки був підписаний у 1994 році між Україною, США, Великою Британією та Росією. В обмін на передачу свого ядерного арсеналу, Україна отримала обіцянки:
- поважати її суверенітет і кордони,
- не використовувати силу,
- утримуватися від економічного тиску.
До 1996 року Київ передав Росії всі боєзаряди та приєднався до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. США, Велика Британія, Франція й Китай підтримали гарантії безпеки.
Ядерна держава №3: що Україна отримала у спадок
Після розпаду СРСР Україна стала третьою за потужністю ядерною державою у світі. На її території знаходилися:
- 176 міжконтинентальних ракет,
- стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160,
- понад 2000 стратегічних та до 4200 тактичних боєзарядів.
Крім зброї, країна мала інфраструктуру: пускові шахти, обслуговуючі частини, наукові кадри та виробничі потужності.
Харківський слід у ядерній історії
Важливу роль у створенні ядерної зброї СРСР відіграв Харків. У 1932 році в Українському фізико-технічному інституті (УФТІ) тут уперше в СРСР було здійснено штучне розщеплення атомного ядра літію. Це стало початком епохи радянської ядерної науки.
Георгій Латишев, Антон Вальтер, Олександр Лейпунський та Кирило Синельников провели експеримент, який згодом ліг в основу радянського ядерного проєкту. У роки Другої світової війни науковців евакуювали, але їхня робота продовжилась. Саме знання, отримані в УФТІ, стали фундаментом для розробок Ігоря Курчатова та інших учених ядерної програми СРСР.
Погляд у ретроспективі
У 2023 році екс-президент США Білл Клінтон заявив, що шкодує про роль у ядерному роззброєнні України. Він визнав, що якби Україна зберегла ядерний потенціал, Росія навряд чи наважилась би на повномасштабне вторгнення.
“Я відчуваю особисту відповідальність. Якби Україна мала ядерну зброю, Росія, ймовірно, не напала б”, – зазначив Клінтон.
Україна не лише володіла ядерною зброєю після розпаду СРСР – вона брала активну участь у її створенні ще за часів Союзу. І саме українські вчені стояли біля витоків ядерної епохи. Питання про те, чи правильним було рішення відмовитися від арсеналу, лишається відкритим – особливо в умовах сьогоднішньої реальності.