Інтервʼю

Із полів – на передову: як у Знам’янці шиють ноші й сумки для фронту

1 хв читання

У Знам’янці на Кіровоградщині волонтери дають друге життя рукавам для зберігання зерна. Із них тут шиють ноші для евакуації поранених, сумки для військових і плівку для облаштування бліндажів. Працюють без перерви з перших днів повномасштабної війни.

Із полів – на передову: як у Знам’янці шиють ноші й сумки для фронту

5 грудня у світі відзначають Міжнародний день волонтера – його у 1985 році заснувала Генеральна Асамблея ООН. Для знам’янських активістів ця дата давно стала не святом, а зовсім звичайним робочим днем.

Із полів – на передову: як у Знам’янці шиють ноші й сумки для фронту

Керівник волонтерської групи В’ячеслав Грицюк говорить: м’які ноші тут виготовляють за технічним завданням військових медиків ще з літа 2022 року. Основа – технологічні відходи дермантину, які передають благодійники.

“М’які ноші робимо по завданню медиків. Вага – у середньому 900 – 1100 грамів, це максимум. Вони легко скручуються, займають мало місця, розмір – 190 на 70 сантиметрів”, – розповів В’ячеслав Грицюк.

Із полів – на передову: як у Знам’янці шиють ноші й сумки для фронту

За час роботи волонтери пошили вже близько 2,5 тисячі нош. Щотижня на фронт відправляють приблизно 30 одиниць. Раніше вдавалося передавати по 20 – 25. Використовують їх не лише для евакуації поранених, а й для транспортування боєкомплектів та інших вантажів.

Фінансування тримається на пожертвах.

“Гроші дають волонтерські організації, підприємці, фермери. На місяць потрібно приблизно сім з половиною тисяч. Поки що вдається збирати”, – зазначає керівник групи.

Із полів – на передову: як у Знам’янці шиють ноші й сумки для фронту

Окрім нош, волонтери шиють великі міцні сумки для спорядження, одягу й речей. Для цього використовують саме ті рукави, у яких аграрії зберігають зерно в полях. Вибирають цілі шматки прямо зі сільгосппідприємств.

“Ми витягуємо використані мішки з великих куп, розстеляємо, перебираємо й сортуємо. Частина йде на бліндажі, частина – на ноші та мішки. Ну як не робити? Йде війна, гинуть люди”, – каже учасник групи Василь Безай.

Серед волонтерів – пенсіонерка Тетяна Скоренцова. Вона долучилася ще у квітні 2022 року і відтоді приходить щодня.

“Я професійна лікарка, а тепер стала професійною швачкою. Робимо це з великою любов’ю. У мене п’ятеро онуків, і я хочу, щоб вони жили в мирній Україні. Попри запалення суглобів, я йду, бо це дає сили жити”, – розповіла вона.

Із полів – на передову: як у Знам’янці шиють ноші й сумки для фронту

Жінка каже, що волонтеритиме, доки стане здоров’я.

“Це хоч макове зернятко в загальний пиріг перемоги. Буду волонтерити до самої перемоги. Дуже хочу її побачити”, – додає Тетяна.

Переселенка з Лиманського району Донеччини Ніоніла Шеїн шиє разом із групою з грудня 2022 року.

“Хочу допомогти нашим солдатам. Коли переможемо – тоді й відсвяткуємо. А до того будемо робити і шити до останнього”, – говорить вона.

Учасник волонтерської команди Михайло Хороленко зізнається, що через вік не може воювати, тому шукає інший спосіб бути корисним.

“Стояв на блокпосту, а потім запросили сюди знайомі. Інакше не можемо. Хоч чимось допомогти Збройним Силам у своєму віці. Робимо те, що потрібно”, – зазначив чоловік.

Із полів – на передову: як у Знам’янці шиють ноші й сумки для фронту

Ефективність знам’янських нош підтверджують і на фронті. Мінометник Віктор каже, що вони значно полегшують евакуацію.

“Можна нести від двох до шести людей. Є фіксація, щоб поранений не перевертався. Особливо важко витягувати бійців із втратою кінцівок. А з такими ношами це набагато простіше”, – пояснив військовий.

Сумки також пройшли бойові випробування.

“Вони міцні, не пропускають вологу. Можна зберігати одяг, їжу, медикаменти. У бліндажах постійно сирість, миші, буває, що просто плаваємо. Тому такі мішки дуже потрібні”, – говорить боєць.

Із полів – на передову: як у Знам’янці шиють ноші й сумки для фронту

На початку повномасштабної війни у групі працювали 20 людей. Нині – вже 33. Усе виготовлене передають через інші громадські організації на різні напрямки фронту.

У Знам’янці не рахують днів і не будують далеких планів. Тут просто працюють. До перемоги України.

Схожі записи
Інтервʼю

Два роки в російському полоні: історія ветерана з Харківщини

Вячеслав Петченко, боєць з Лозівщини, навесні 2026 року повернувся додому після чотирьох років випробувань. Половину цього часу захисник провів у російській неволі,…
Інтервʼю

Як колишня держслужбовиця з Харківщини створила успішний квітковий бізнес

Наталія Свірідова понад два десятиліття керувала центром соціальних служб у Кегичівці. Реформа децентралізації та скорочення штату залишили жінку без роботи. Складні життєві…
Інтервʼю

Ветеран із Харкова відкрив власне виробництво одягу після важкого поранення

Артем Синіло пройшов пекло боїв, втратив здоров’я, але знайшов новий сенс життя у створенні якісних речей. Після списання з лав ЗСУ колишній…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *