Командир 429-го полку «Ахіллес» Максим Федоренко в інтерв’ю виклав безкомпромісну оцінку ситуації на фронті, стану оборони України, дронових технологій і психологічного стану суспільства. За його словами, передумов для завершення війни у 2025 році немає, а Росія веде комплексну війну не лише фізичну, а й інформаційну — з прицілом на моральний надлом всередині України.
«Війна триватиме» — про мобілізацію і суспільний стан
За словами Федоренка, ключовий ресурс війни — люди. І якщо на боці України з мобілізацією великі труднощі, то в Росії цей процес іде без примусу, бо там «мобілізаційний ресурс» — це заробітчанська мотивація: грошові винагороди й компенсації сім’ям загиблих.
«У нас близько мільйона військових. Якщо додати родини та волонтерів — це близько трьох мільйонів. Але шість мільйонів людей не поновили свої військові дані. Це колосальний провал», — каже командир. Він вважає, що частина українців виправдовує свою пасивність гаслами на кшталт: «Нехай ідуть діти депутатів».
«Війна не завершиться завтра. Нам треба люди. Основний капітал війни — це не дрони і не гроші. Це ви, українці», — наголосив він.
«Росіяни вже не “бовдури”» — про тактичну еволюцію ворога
Як розповів Федоренко, російська армія суттєво вдосконалила тактичне застосування БПЛА. Зокрема, противник перейняв українську модель взаємодії між ударними, супроводжувальними та розвідувальними дронами.
«Тепер штурмові групи ведуть “Мавіки”. Якщо втикаються в нашу вогневу точку — далі йде артилерія або FPV-дрон. У них це налагоджено в єдину систему координат».
Найбільшою загрозою стали оптоволоконні FPV-дрони — вони нечутливі до радіоперешкод, можуть літати по посадках і цілити навіть в укриті позиції. За словами командира, на окремих напрямках ці дрони суттєво вплинули на хід бойових дій.
Технологічне змагання: де ми попереду, а де відстаємо
Командир вважає, що Україна тримає паритет із ворогом у класичних FPV-дронах та перевершує Росію в дронах з автоматичним донаведенням і нічних бомберах типу «Баба Яга». Водночас у сфері оптоволоконних дронів українці суттєво поступаються — масове виробництво в РФ підтримується Китаєм і вже дало ефект на полі бою.
«Нам потрібно час до кінця літа, щоб вийти хоча б на паритет на непріоритетних ділянках», — зазначив командир.
Виклики в тилу: атаки дронів на міста і логістику
Ворог почав здійснювати польоти дронів у глибокий тил. Окремі FPV-дрони вже долітають до Харкова. Хоча це не перший випадок, сам факт демонструє технологічне зростання РФ. Водночас українські підрозділи вже здатні виявляти аналогові сигнали ворожих FPV і контратакувати пілотів.
Значною загрозою залишаються «Шахеди», модернізовані і адаптовані до нових умов. Противник змінив керування та висотність польоту, що ускладнило роботу ППО. Українські мобільні вогневі групи, за словами командира, вже мають напрацювання щодо їх знищення безпілотниками, але для масового ефекту потрібні люди, навчання і більше техніки.
Стан РЕБ: Росія попереду в централізованих системах
Росіяни переважають у централізованому виробництві РЕБ. Україна робить ставку на портативні комплекси, які швидко адаптуються під зміну частот ворога. Це дозволяє оперативно реагувати, але коштує дуже дорого. Як пояснює Федоренко, будь-яка зміна частоти — це нові модулі, нове налаштування і нове донатне навантаження.
Партнерство, інновації та дрони від громад
У полку «Ахіллес» значна частина потреб у дронах закривається не державою, а територіальними громадами. «Куп’янськ нам тільки цього року передав на FPV близько 9 млн грн. Київ, Львів, Золочів також активно допомагають», — розповів командир.
Полк бере участь у програмі «Лінія дронів», отримав часткове фінансування від держави та проводить власні збори. Завдяки цьому вдалося сформувати бойові юніти з навченими пілотами та забезпечити фронт.
Чи можливі мирні переговори?
Федоренко категорично не вірить у перемовини з Росією за правління Путіна:
«Це вже 26-та війна Росії проти України. Домовитися з ними неможливо. Вони розуміють тільки силу. Їхня мета незмінна — знищення України».
На його думку, лише тотальна мобілізація ресурсів, технологічна перевага і єдність суспільства здатні зберегти державу. А ті, хто сьогодні уникає участі у війні, ризикують завтра втратити право жити в незалежній Україні.