Процес очищення українського простору від імперських маркерів набирає обертів, а Харківська область демонструє один із найвищих темпів трансформації. За новими даними активістів, регіон посідає друге місце в Україні за кількістю вулиць, які все ще очікують на перейменування.
Представники громадської організації «Деколонізація.Україна» презентували оновлену аналітичну карту. Згідно з дослідженням, на Харківщині необхідно змінити назви ще 272 об’єктів топонімії. У загальнонаціональному рейтингу область поступається лише Запорізькому регіону, де нараховано 987 таких адрес. До п’ятірки областей із найбільшим «фронтом робіт» також увійшли Київщина – 223, Вінниччина – 193 та Одещина – 136. Цікаво, що на думку авторів карти, у Львівській та Івано-Франківській областях таких об’єктів уже не залишилося.
Глобальне очищення простору: від декомунізації до повної деколонізації
Сучасна деколонізація – це значно глибший процес, ніж декомунізація зразка 2015 року. Якщо раніше під заборону потрапляла переважно радянська спадщина, то тепер Україна системно позбувається будь-якого ідеологічного та адміністративного впливу Російської імперії. Юридичним фундаментом для цього став закон, що набув чинності влітку 2023 року.
«Закон про деколонізацію забороняє пропаганду російської імперської політики та використання назв, що увічнюють діячів чи географічні поняття країни-агресора», – наголошують експерти.
Державна політика у цій сфері зосереджена на кількох ключових напрямках:
- зміна назв вулиць, площ та парків;
- демонтаж пам’ятників та меморіальних дощок;
- оновлення навчальних програм з історії та літератури;
- перейменування державних установ.
Як Харків та область змінюють своє обличчя
Для Харкова, який тривалий час вважався містом із високим рівнем русифікації, ці зміни стали знаковими. Процес охопив не лише маленькі провулки, а й ключові транспортні вузли. Наприклад, станція метро «Пушкінська» отримала ім’я Ярослава Мудрого, а «Проспект Гагаріна» перетворився на «Леваду». Трансформувалися і головні магістралі – тепер у місті є Аерокосмічний проспект, вулиця Соборності України та вулиця Нескорених.
Паралельно триває «падолист» пам’ятників. У місті вже демонтували бюсти Олександра Пушкіна та маршала Жукова, а також численні дошки, присвячені діячам, що асоціюються з Росією чи радянським минулим.
Зміни в області виявилися не менш масштабними, адже нові назви отримали навіть цілі міста та села:
- Красноград перейменували на Берестин;
- Первомайський став Златополем;
- десятки сіл позбулися назв на кшталт Московка, Першотравневе чи Мічуринське.
Така активна робота свідчить про системне бажання регіону остаточно розірвати зв’язки з імперським минулим та сформувати власну автентичну ідентичність.