Запроваджений президентом указ щодо заборони безпідставних перевірок бізнесу викликав стриману реакцію серед підприємців. В Асоціації приватних роботодавців Харкова вважають, що без реальних змін у законодавстві й системі контролю це рішення залишиться формальністю.
Президент Володимир Зеленський 22 липня ввів у дію рішення РНБО, яким проголошено мораторій на втручання контролюючих і силових органів у діяльність бізнесу. Йдеться про скасування безпідставних перевірок і перехід до ризикоорієнтованого підходу. Але в реальності цього ще не відбулося, кажуть підприємці.
«Мораторію де-факто не існує»
Очільник Асоціації приватних роботодавців Харкова Олександр Чумак заявив, що наразі йдеться лише про наміри, а не про впровадження. Указ президента — це доручення для Кабміну, Верховної Ради та силових структур підготувати законодавчі зміни.
«Фактично зараз немає ніякого мораторію. Є указ, який визначає напрями, за якими потрібно рухатись. Але поки Верховна Рада не ухвалить відповідні закони, нічого не зміниться», — зазначив Чумак у коментарі Суспільному Харків.
За його словами, в межах президентського доручення парламент має розглянути щонайменше сім законопроєктів, які роками лежать без розгляду. Це викликає недовіру у підприємницькому середовищі, яке не бачить реальних результатів.
БЕБ як єдиний контролер: поки лише концепція
Однією з ключових умов ефективного мораторію бізнес вважає запуск Бюро економічної безпеки як єдиного органу, уповноваженого проводити економічні перевірки. Однак, за словами Чумака, повноцінного запуску БЕБ досі не відбулося.
Натомість у перевірках, як і раніше, беруть участь податкова, СБУ, прокуратура, НАБУ, САП — усі мають свої повноваження, що породжує хаос і тиск на бізнес.
«Поки силовики не будуть виведені з цього процесу, а всі функції не передані одному органу — БЕБ, з гарантіями дотримання законності — ситуація не зміниться. Бізнес має знати: є лише один гравець, який має право перевіряти», — наголосив Чумак.
Прем’єрка анонсувала перші зміни
На засіданні РНБО прем’єр-міністерка Юлія Свириденко пояснила, що оновлена система нагляду передбачатиме кілька змін:
- переходу до точкових перевірок лише у випадках високих ризиків;
- цифровізації наглядової системи для усунення «ручного» втручання;
- аудиту відкритих справ проти підприємців — вже закрито 30% з них;
- обмеження права на відкриття нових справ — лише за погодженням Генпрокурора або керівника регіональної прокуратури;
- скасування арештів майна й документів, якщо ті шкодять діяльності бізнесу;
- закриття «завислих» справ без доказової бази.
Уряд також планує внести до парламенту низку законопроєктів щодо захисту бізнесу і реформи органів контролю.
Сумніви в ефективності реалізації
Попри задекларовані зміни, представники бізнесу залишаються обережними у прогнозах. Зокрема, сумніви викликає подальша доля проєктів, які мають пройти через Верховну Раду. Чумак підкреслив, що ситуація може змінитись лише за умови, якщо влада не обмежиться деклараціями, а справді змінить правила гри для бізнесу.
«Усі пам’ятають історії з “інвест-нянями”, які так і не запрацювали. Без реальних механізмів захисту і монополізації повноважень БЕБ усе залишиться в межах політичної риторики», — підсумував він.