Історія з Харківщини, що завершилася кримінальним провадженням, почалася з рішення, яке коштувало дитині здоров’я.
Правоохоронці повідомили про підозру молодій матері, дії якої, за версією слідства, призвели до тяжких наслідків для її шестирічної доньки. Йдеться про злісне невиконання батьківських обов’язків в умовах активних бойових дій.
Восени 2024 року жінку разом із двома малолітніми дітьми евакуювали з Куп’янського району до Харкова. Причина була очевидна – різке загострення безпекової ситуації. Про небезпеку для життя дітей її попереджали окремо.
Та попри застереження, мати повернулася з дітьми до населеного пункту, де тривали обстріли. Ризик вона усвідомлювала. Наслідки стали фатальними.
У травні 2025 року жінка знову виїхала до Харкова, але цього разу лише з молодшою дитиною. Шестирічну доньку вона залишила з бабусею у Куп’янську – місті, яке перебувало під постійним вогнем.
7 вересня по Куп’янську завдали чергового удару.
Дитина зазнала тяжких тілесних ушкоджень і була терміново госпіталізована. За висновками експертів, травми належали до категорії тяжких та становили реальну загрозу для життя.
Після цього слідчі Куп’янського районного відділу поліції за процесуального керівництва окружної прокуратури оголосили підозру 22-річній матері. Їй інкримінують статтю 166 Кримінального кодексу України – злісне невиконання обов’язків щодо догляду за дитиною.
Санкція цієї статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.
Ця справа стала ще одним прикладом того, як рішення дорослих у зоні війни можуть мати незворотні наслідки для дітей.