Фінансова підтримка України у 90 млрд євро змінила розрахунки Кремля на швидку перемогу. Росія не може завершити війну так, як планувала, і тепер робить ставку на психологічний тиск на європейські країни.
Невизначений фінал та європейські страхи
Журналіст Віталій Портников пояснює: виділені Києву кошти створюють тривалу перспективу війни з невідомим результатом. Путіну це явно не на руку.
“Виділені Україні 90 млрд євро, які мають допомогти нам прожити наступні два роки цієї війни, — для Путіна неприємний сюрприз.”
За його словами, це означає: Кремлю доведеться вести бойові дії ще щонайменше два роки, не маючи чіткого розуміння кінцевого результату.
“Бо він розуміє, що йому доведеться принаймні два роки воювати з незрозумілим фіналом.”
2025 рік змінив європейські уявлення про безпеку
Портников відзначає, що після 2025 року відчуття безпеки в Європі різко змінилося. Сумніви щодо готовності США захищати континент стали помітнішими, а стабільність, звична до того часу, під питанням.
“Маємо пам’ятати, що 2025 рік змінив все з точки зору відчуття людьми безпеки. І ми не знаємо, чи відбудеться у найближчі роки повернення до такої нормальності, яка була до 2025 року.”
Це породжує нові сумніви у європейських суспільствах щодо колективної оборони і готовності відповідати на можливий напад Росії.
“Тому, звичайно, кожен собі може задати питання: ‘Якщо буде російський удар, чи будуть відповідати американці, чи готові ми відповідати?’. Росіяни це активно експлуатують.”
Ставка Кремля — залякування
Портников підкреслює: Путін зацікавлений у швидкому завершенні війни через падіння України, але міжнародна допомога блокує його плани. Тому основний інструмент — страх і маніпуляція громадською думкою в Європі.
“Йому потрібно, щоб європейці налякалися, українці замерзли, Європа припинила допомогу Україні, щоб постало питання про капітуляцію України не тільки у нас, але й в європейських столицях. Налякати європейців — це для Путіна найкращий варіант розвитку подій.”
За словами Портникова, Кремль активно використовує будь-які сигнали невизначеності, щоб вплинути на політичні рішення західних країн.
Таким чином, навіть величезна фінансова підтримка Києва не знімає ризиків психологічного тиску, але робить стратегічну перемогу Росії менш ймовірною.