Статті

Трибунал для Кремля: чому суд над Росією — вимога історії, а не лише політики

1 хв читання

80 років після капітуляції нацистської Німеччини світ знову стикається з обличчям зла. Російська Федерація, яка десятиліттями будувала свою ідентичність на перемозі у Другій світовій війні, сьогодні сама веде загарбницьку війну, зневажаючи міжнародне право та підриваючи основи глобальної безпеки. Але українці чинять спротив не лише з вірою в перемогу, а з переконанням, що агресор має відповісти перед судом — як це вже було в історії людства.

Харківський прецедент: коли справедливість перемогла під час війни

У грудні 1943 року Харків став місцем першого у світі відкритого суду над нацистськими військовими злочинцями. За пів року до висадки в Нормандії та задовго до Нюрнберга, тут, у залі місцевого оперного театру, відбувся військовий трибунал над трьома німцями й одним колаборантом з Росії.

Злочини, у яких їх обвинувачували — розстріли мирного населення, катування, живі поховання — шокували свідків. Усі обвинувачені були засуджені до страти через повішення. Вирок виконали публічно, в центрі Харкова, на очах тисяч мешканців міста.

Цей процес мав глибоке правове та моральне значення — він довів: злочин можна й треба карати навіть у розпал війни.

Російські злочини: масштаб і безкарність

Сьогодні Росія веде війну, яка перевершує всі межі міжнародного права. Злочини в Бучі, Ірпені, Ізюмі, Оленівці стали символами жорстокості. Цілеспрямовані атаки на цивільні об’єкти, удари по Чорнобильській зоні та ЗАЕС, підрив Каховської ГЕС — усе це не побічні втрати, а частина системної політики знищення.

На Харківщині Росія вдарила по ядерному об’єкту “Джерело нейтронів”, зруйнувала десятки лікарень, храмів, університетів і спричинила екоцид регіонального масштабу.

Минуле дає відповідь: жодне зло не вічне

Історія ХХ століття чітко показала — диктатори не безсмертні, а їхні злочини не залишаються безкарними. Від Нюрнберга й Токіо до справ над Мілошевичем, Каддафі та Чаушеску — світ здатен відповідати на виклики зла.

«Кожне з цих покарань — це свідчення, що міжнародне право працює, коли суспільства не мовчать», — наголошується в заяві на Саміті справедливості в Бучі.

Трибунал для Путіна: справедливість як обов’язок

Росія вчинила не лише воєнні злочини — вона скоїла злочин агресії, що стоїть вище в ієрархії міжнародного права. Саме тому Україна разом із партнерами виступає за створення Спеціального трибуналу. У 2023 році в Бучі відбувся перший саміт, на якому понад 50 держав підтримали ініціативу. У 2025-му — друга зустріч закріпила політичну волю: винні мають бути притягнуті до відповідальності.

Харків знову говорить до світу

Місто, що першим винесло вирок нацизму, знову в центрі історії. Під обстрілами, серед руїн, Харків нагадує світу: мовчання — це співучасть, а зволікання — це ще один шанс для нового зла. Світ має не лише пам’ятати уроки минулого, а й діяти. Бо якщо імперія не буде засуджена, це стане провалом не лише правосуддя, а й самої цивілізації.

«Ми маємо пам’ятати не для помсти, а заради справедливості. Трибунал над Кремлем — це справа не лише України. Це справа людства», — підкреслюється в заклику активістів і юристів.

Схожі записи
Статті

Вижити та відновитися: як харківський бізнес працює на нових місцях після релокації

Після повномасштабного вторгнення Росії чимало підприємців з Харкова змушені були рятувати свої виробництва, вивозячи їх у безпечніші регіони країни. За державною програмою…
Статті

Книжковий ринок зростає, а письменники виживають: чому українська література досі без свого Кінга

Попри повномасштабну війну та економічні труднощі, український видавничий ринок демонструє позитивну динаміку. У 2023 році книгарні та видавництва наростили виторг, відновивши позиції,…
Статті

Харків на межі виживання: як війна змінила економіку та життя містян

На виборах 2019 року президент Володимир Зеленський обіцяв “кінець епохи бідності” та амбітно говорив про збільшення населення України до 60 мільйонів. Реальність…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *