Евакуація з небезпечних населених пунктів Харківщини триває — лише за 2025 рік волонтерами та гуманітарними організаціями евакуйовано понад 1400 людей. Про складнощі цього процесу, моральне вигорання волонтерів, нові етапи розселення ВПО та людські історії війни розповів голова Координаційного гуманітарного центру (КГЦ) Євген Коляда.
Координація і довіра — основа порятунку
КГЦ координує дії понад 50 благодійних організацій на Харківщині, зокрема в сфері евакуації, гуманітарної допомоги, поселення внутрішньо переміщених осіб. Це унеможливлює дублювання допомоги, дозволяє зекономити ресурси і, найголовніше, рятує життя.
«Ми маємо аналітичні інструменти, інформаційні дашборди, карти, які допомагають усім організаціям синхронізуватись. А ще — броньовані авто, нове обладнання, страхування волонтерів і ресурси для оперативного реагування», – пояснює Коляда.
Евакуація: від дзвінка до безпечного житла
Система евакуації побудована у шість етапів:
- збір заявок і виїзд у гарячі точки бронетранспортом;
- доставка в більш безпечне місце;
- пересадка у комфортабельний транспорт;
- доправлення до транзитних пунктів (Харків, Ізюм);
- забезпечення базовими потребами — їжею, грошима, ліками;
- поселення в інші регіони через загальноукраїнську систему розселення.
На транзитних пунктах переселенці можуть отримати грошову допомогу (10 800 грн), харчування, одяг, медичну підтримку, гігієнічні набори, іноді — навіть окуляри чи сім-карти. Усе, щоб пережити переїзд без зайвих стресів.
Волонтерство — не хвиля емоцій, а професія
Попри враження про спад активності, волонтерський рух став професійнішим. «Це вже не порив, а системна робота з фахівцями у різних напрямках. Але зараз особливо важлива участь кожного. Ми маємо жити так, ніби 2022 рік триває щодня», – переконаний Коляда.
Він нагадує: для підтримки бойового духу варто не забувати, заради чого все відбувається. «Я раджу всім хоча б раз з’їздити на 18-те кладовище в Харкові. Подивіться на фотографії. Там знайдете свою мотивацію».
Життя після евакуації: можливості і виклики
Стереотип «нас викинуть і ми нікому не потрібні» не відповідає реальності. За словами Коляди, кожна евакуйована особа отримує щонайменше:
- грошову допомогу;
- харчування та гуманітарні набори;
- довідку ВПО і соціальний супровід;
- можливість працевлаштування і тренінги;
- тимчасове або безоплатне житло.
«Люди мають працювати. Ніхто не буде думати за них постійно. Є вакансії, є підтримка – скористайтеся цим», – наголошує очільник КГЦ.
Система розселення вже діє
З лютого запрацювала національна система розселення. За перший квартал 2025 року КГЦ поселив 227 осіб, ще 76 — за допомогою гарячої лінії. Найбільше — у Кіровоградській, Чернівецькій, Полтавській областях. CRM-система ще розробляється, але вже зараз процес працює вручну з фото- і відеоінформацією.
Мотивація волонтерів: підтримка, психологія, сімейність
Серед головних викликів — вигорання, нестача фінансування та відсутність розуміння в суспільстві. Команда Коляди — молода, переважно до 30 років. «Деяким потрібно пояснити, чому ми працюємо вихідними. Але коли вони бачать хлопців на кладовищі — все стає ясно», – зізнається він.
Евакуація як справа життя
«Війна забирає багато. Але водночас вона дає — побратимів, друзів, нову родину. Те, що залишиться назавжди. Усе, що ми робимо — заради збереження життя, і ми віримо, що Україна вистоїть», – підсумовує Коляда.
Контакти для евакуації
- Цілодобова гаряча лінія – 0800 33 92 91
- Viber / WhatsApp – 098 7 505 505 (з 08:00 до 20:00)
Також можна звертатися до старост, місцевих рад і громад. Зв’язок із Координаційним гуманітарним центром гарантує, що вас почують.