У вересні 2025 року Каразінський університет входить у новий навчальний рік із курсом на розширення змішаної форми навчання. Виш закуповує сучасне обладнання і готується повернути частину занять в офлайн у спеціально облаштованих безпечних просторах – уперше з лютого 2022 року. Про пріоритети, графік відновлення очних занять, новий біопринтер та міжнародні програми ректорка ХНУ імені В. Каразіна Тетяна Кагановська розповіла в інтерв’ю.
За словами очільниці університету, державне фінансування, спрямоване на підтримку закладів у прифронтових регіонах, передусім покликане втримати науково – педагогічні колективи, забезпечити безперервність освіти і науки та підтримати функціонування університетів у надскладних умовах. Саме це дозволяє ХНУ не лише проводити навчання, а й залишатися активним інтелектуальним центром Харкова.
Наприкінці 2024 року університет запустив перший безпечний простір, який уже інтегрований у навчальний процес, а нині будує ще один. Тут, зокрема, працюватимуть медичні та інші спеціальності, які критично потребують практики. Загалом у таких просторах планують навчати до 3,5 тисячі студентів у 2 – 3 зміни. Для харків’ян можливість кілька годин на день працювати в захищених аудиторіях і лабораторіях ректорка називає «надзвичайно цінною», особливо для природничих напрямів і медицини.
«Ми розраховуємо вже у другому семестрі цього навчального року запропонувати офлайн – заняття в безпечних просторах тим, хто цього хоче. Решта студентів зможуть і надалі долучатися дистанційно. Поєднаємо безпеку, доступність і якість», – каже Тетяна Кагановська.
Підготовчі роботи тривають – до кінця року планують завершити ремонт нових укриттів і безпечних аудиторій. Зимові канікули у січні – на початку лютого мають стати технологічною паузою для налагодження процесів, щоб із другого семестру перейти до ширшого офлайну. Рішення, за словами ректорки, базується на ініціативі студентського самоврядування і перебуває під увагою Офісу Президента, МОН та Харківської ОВА.
Університет зберігає гнучкість формату: ті, хто перебуває за кордоном або в інших містах, матимуть повноцінний дистанційний доступ. За оцінками вишу, нині близько 60% студентів мешкають у Харкові та області, приблизно 5% – за кордоном. Багато науково – педагогічних працівників повертаються, а ті, хто тимчасово виїхав, підтримують зв’язок з університетом і допомагають розвивати міжнародну співпрацю.
Говорячи про сучасний зміст навчання, ректорка підкреслює оновлення академічних програм із фокусом на практичні навички, критичне мислення, психологічну стійкість і лідерство. Університет посилює співпрацю з бізнесом, державними інституціями та іноземними партнерами, аби студенти отримували не лише теорію, а й реальний досвід. Для викладачів діють тренінги та вебінари, впроваджуються сучасні онлайн – інструменти оцінювання. Паралельно працює система психологічної підтримки студентів та працівників.
«Бути викладачем чи студентом Каразінського сьогодні – це покликання і відповідальність. Ми навчилися діяти швидко, зберігаючи наукові традиції та розширюючи міжнародні зв’язки», – наголошує Кагановська.
Серед наукових здобутків – передача до Каразінського університету роботизованого біопринтера REGENHU R – GEN 200. Обладнання дає змогу створювати біосумісні аплікатори, імпланти й еквіваленти тканин для медицини. Це відкриває нові горизонти для трансплантації, реконструктивної хірургії, регенеративної медицини та тестування лікарських засобів. Проєкт підтримано Світовим банком у межах UIHERP за сприяння МОН. На базі біопринтера університет розвиватиме підготовку фахівців з медичної біоінженерії та співпрацю з бізнесом і промисловістю.
Щодо вступної кампанії 2025 року, ХНУ зберіг лідерські позиції у Харкові: серед 21 ЗВО міста університет прийняв близько 25% вступників – понад 3000 першокурсників. Зріс набір на фізико – технічний факультет і математику, стабільно високим лишається попит на психологію, іноземну філологію, менеджмент, право, ІТ, міжнародні відносини, медицину, стоматологію, біоінженерію, філологію та українську мову і літературу. Абітурієнти приїздять практично з усієї України, водночас частина студентів обирає дистанційний формат або навчається у мюнхенському філіалі ХНУ.
Міжнародна мобільність залишається однією з візитівок Каразінського. Медики проходять практику на базі університету Йорка у Британії, а також навчаються за очними програмами в Університеті Регенсбурга у Німеччині. Біологи стажуються в Мюнхені, опрацьовуються подвійні бакалаврські дипломи з біології разом з Університетом Людвіга Максиміліана. Математики навчаються за унікальною подвійною бакалаврською програмою з Університетом Ульма – випадок рідкісний навіть для Європи. Підписані угоди з університетами в 18 країнах ЄС, загалом діє близько 125 партнерств. Розширюються можливості стажувань у Канаді та на провідних підприємствах в Україні.
Каразінський утримує конкурентоспроможність у глобальному просторі. У QS World University Rankings 2026 університет посів позицію 781 – 790 у світі та друге місце серед українських ЗВО, а також є першим в Україні за співвідношенням викладачів і студентів. У міжнародній базі Scopus ХНУ стабільно тримає другу позицію серед українських університетів. Активна участь у Horizon Europe й Erasmus+ допомагає зберігати дослідницький темп і міжнародну присутність попри війну.
Водночас ключові виклики залишаються. На першому місці – безпека студентів і працівників, включно з психологічною стійкістю спільноти. Далі – інфраструктура, зокрема облаштування сучасних протирадіаційних укриттів, без яких неможливе системне повернення до офлайну. І третє – ресурси. Фінансові обмеження змушують університет максимально ефективно керувати коштами, шукати гранти, партнерства і благодійні внески для модернізації навчального процесу та розвитку науки.
«Ми проходимо складні випробування – від безпеки і укриттів до ресурсів і моральної підтримки. Але сила спільноти і воля до перемоги дозволяють рухатися вперед», – зазначає ректорка.
Кагановська переконана, що найближчими роками зростатиме попит на спеціальності, пов’язані з обороноздатністю, економікою безпеки, повоєнним відновленням України, медициною, психологією, реабілітологією та інженерією. Штучний інтелект трансформуватиме ринок праці, але водночас створюватиме нові професії і напрями, посилюючи цифрову та оборонну спроможність держави.
Окремо ректорка підкреслює роль університету у збереженні культурної, інтелектуальної та громадянської тяглості Харкова. Університет тримає спільноту разом, підтримує тих, хто тимчасово виїхав, і залишається голосом освіченого Харкова – міста науки і можливостей.
Стратегічне бачення майбутнього Каразінського – глибока інтеграція в європейський і світовий академічний простір із водночас збереженою ідентичністю та традиціями. Університет прагне бути сучасним дослідницьким центром, який формує лідерів нової генерації та впливає на розвиток суспільства, науки й економіки України. Повернення офлайну в безпечних просторах, модернізація обладнання, міжнародні програми та підтримка спільноти – кроки, які мають забезпечити цей шлях навіть у реаліях війни.