Інтервʼю

Мовна безпека України: інтерв’ю з Уповноваженою Оленою Івановською

1 хв читання

В умовах війни та невтомного фронту українська мова стала не просто інструментом комунікації, а символом національної ідентичності. Чотири роки повномасштабного вторгнення загострили усвідомлення того, що боротьба йде не лише на полі бою, а й у культурній та мовній площині. Саме в цьому контексті своєю роботою вирізняється нова Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.

У розмові з Укрінформом вона поділилася поглядом на виклики українізації, законодавчі механізми, роль держави в інтернеті та власні перемоги й поразки на новій посаді.

Реакція на російську мову в публічному просторі

Олена Івановська зазначає, що особисто рідко стикається з російськомовним середовищем. Її маршрут обмежений конкретними точками, де переважає українська мова. Проте іноді доводиться робити зауваження:

“Якось я почула шансон у машині одного джентльмена: він сидів у спортивках, закинувши ноги на торпеду, і музика лунала досить гучно. Я не втрималася: ‘Ви не відчуваєте, що це супровід тим “шахедам” і всьому, що відбувається?’ Він здивувався: ‘А що таке?'”

За її словами, проблема не лише в словах, а в культурі споживання певного контенту.

Щодо безоплатних державних курсів, запланованих законом, Івановська визнає, що наразі вони не запущені:

“Держава обмежена фінансами, основні ресурси йдуть на оборону. Волонтерські та недержавні ініціативи працюють, але державні перспективи швидкого старту поки немає.”

Як закон може змінити мовну ситуацію

Ефективність української мови в публічному просторі, за словами Уповноваженої, залежить від громадянської активності та контролю:

“Можливо, мораторій на використання російської мови у великих містах на рівні санкцій змінив би ситуацію. Зараз закон не забороняє говорити російською. Це контроверсійна ідея, але вона дає простір для роздумів.”

Івановська чітко визначає головну загрозу:

“Однозначно російська. Ми ще не подолали наслідки зросійщення. Нам треба сформувати мовне прямостояння. Відмова від російської не повинна автоматично означати сліпе прийняття англійської.”

Щодо онлайн-простору Уповноважена наголошує:

  • Варто уникати тотальних заборон для дорослих, через VPN та інші технології це неможливо контролювати.
  • Особлива увага – дітям і підліткам: батьки повинні контролювати контент і задавати певні рамки через налаштування.
  • Telegram і подібні платформи є потенційно небезпечними каналами вербування, і тут потрібна серйозна увага РНБО.

Штрафи чи мотивація: що діє ефективніше

На думку Івановської, методи впливу мають бути диференційованими:

“Я за ‘пироги’, але якщо вже штрафи – вони мають бути суттєвими. Для бізнесу і свідомих людей важливіше репутація. Наприклад, київське видавництво не реагує на штрафи, а державні установи швидко виправляють порушення після попередження.”

Опір у сфері послуг і бізнесу

Найбільший виклик переходу на українську – це приватний сектор і сфера послуг:

  • Таксі та транспорт іноді ігнорують закон.
  • Великі мережі та банки реагують оперативно на порушення.
  • Приватні спортивні секції та позашкільна освіта демонструють прогалини в регулюванні.

Міфи про насадження української та “зворотний маятник”

Івановська спростовує популярні стереотипи:

“Теза ‘Українську насаджують’ – найдальше від правди. Опитування про відкат можуть бути оманливими. Небезпечним є не відкат, а тупцювання на місці. Потрібна динаміка українізації, а не увага до окремих випадків.”

Особистий виклик на посаді

Найскладніший момент для Уповноваженої був пов’язаний із власним професійним випробуванням:

“Мій 20-хвилинний виступ англійською у Відні став справжнім Рубіконом. Я почала вчити англійську лише в січні 2023 року. Було страшно, але я подолала це – і зрозуміла: далі впораюся з усім.”

Для Олени Івановської мовна робота – це не лише виконання закону, а щоденна боротьба за українську ідентичність, де успіхи держави та особисті перемоги йдуть рука об руку.

Схожі записи
Інтервʼю

Два роки в російському полоні: історія ветерана з Харківщини

Вячеслав Петченко, боєць з Лозівщини, навесні 2026 року повернувся додому після чотирьох років випробувань. Половину цього часу захисник провів у російській неволі,…
Інтервʼю

Як колишня держслужбовиця з Харківщини створила успішний квітковий бізнес

Наталія Свірідова понад два десятиліття керувала центром соціальних служб у Кегичівці. Реформа децентралізації та скорочення штату залишили жінку без роботи. Складні життєві…
Інтервʼю

Ветеран із Харкова відкрив власне виробництво одягу після важкого поранення

Артем Синіло пройшов пекло боїв, втратив здоров’я, але знайшов новий сенс життя у створенні якісних речей. Після списання з лав ЗСУ колишній…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *