Комунальні платіжки для багатьох українців перетворилися на постійне джерело тривоги. Війна, зниження доходів і жорстка система нарахувань призвели до того, що борги за житлово-комунальні послуги зростають швидше, ніж можливості їх погасити.
Станом на другий квартал 2025 року загальна заборгованість українців за комунальні послуги перевищила 100 млрд грн. І саме Харківська область виявилася серед антирекордсменів – тут відкрито майже 50 тисяч судових проваджень щодо комунальних боргів.
За час війни борг зріс на 25 млрд грн
Щомісячні витрати на комуналку для більшості родин залишаються значними. У середньому рахунки за світло, воду, газ, тепло та утримання житла складають не менше 3-4 тисяч гривень на місяць.
Для Харківщини це особливо відчутно. За даними обласного управління статистики, середня зарплата у регіоні восени 2025 року становила близько 22,5 тис. грн. Таким чином, комунальні платежі можуть забирати п’яту частину доходу працюючої людини, а для власників великих квартир або приватних будинків – і до чверті заробітку.
Комунальні послуги – це не товар, від якого можна відмовитися. Електрика, тепло, вода і газ залишаються життєво необхідними, а їх постачання зосереджене у руках великих, переважно державних монополістів. Вибору постачальника немає. Впливу на тарифи – теж.
Ціни встановлює Національна комісія з регулювання енергетики. Споживача просто ставлять перед фактом. При цьому навіть нинішні тарифи в Україні все ще нижчі, ніж у багатьох європейських країнах.
Комунальні рахунки не враховують життєвих обставин. Вони надходять і тоді, коли людина втратила роботу, захворіла або залишилася без доходів. Лічильники частково зменшують витрати, але платежі за утримання будинку, вивіз сміття чи обслуговування території нараховуються незалежно від того, живе хтось у квартирі чи ні.
Субсидії можуть полегшити навантаження, але отримати їх непросто. Будь-які офіційні доходи – зарплата, пенсія, соціальні виплати або грошові перекази з-за кордону – можуть стати підставою для відмови.
Війна ще більше загострила проблему. Платоспроможність населення знизилася, а комунальні підприємства працюють в умовах постійних обстрілів і аварій. Нерідко рахунки приходять за зруйноване або покинуте житло.
За даними Держстату, з початку повномасштабної війни борг за комунальні послуги зріс на 25 млрд грн і сягнув 106,6 млрд грн. У Харківській області жителі заборгували понад 1,1 млрд грн за управління багатоквартирними будинками та ще 392,1 млн грн – за вивіз сміття.
Водночас більшість українців усе ж платять. У другому кварталі 2025 року нараховано 64,3 млрд грн за комунальні послуги, з яких сплачено 51,5 млрд грн.
Борги “спишуть”: розраховувати не варто
Ідея про те, що комунальні борги можуть зникнути самі собою, досі популярна. Її пов’язують зі строком позовної давності – три роки, протягом яких підприємство має право звернутися до суду.
У Єдиному реєстрі боржників зафіксовано понад 794 тисячі виконавчих проваджень щодо комунальних боргів. Близько 60% з них формально завершені, але гроші так і не були стягнуті. Лише цього року з’явилося ще 194 тисячі нових справ.
Найчастіше борги накопичуються за теплопостачання. Понад чверть боржників – пенсіонери.
Юристи застерігають: сподіватися на автоматичне списання небезпечно. Комунальні служби мають право припинити надання послуг, а повторне підключення буде платним.
Адвокатка Наталія Агнатуш, яка спеціалізується на житлово-комунальних спорах, радить не доводити ситуацію до крайнощів.
“Варто показати, що ти не недобросовісний боржник, який накопичує заборгованість, а просто зараз у тебе немає можливості сплачувати у повному обсязі”, – пояснює вона.
За її словами, навіть централізоване опалення або воду можуть відключити окремій квартирі. Найпростіше це зробити з електропостачанням.
Спроби не платити через неякісні послуги теж рідко приносять результат. Для цього потрібні технічні експертизи, а суди не завжди стають на бік споживача.
Біженці з виконавчими провадженнями
Окрема група ризику – українці, які виїхали за кордон. Квартири стоять порожні, але рахунки продовжують надходити. Часто люди дізнаються про борги вже тоді, коли проти них відкрито виконавчі провадження.
Система ЖКГ працює за принципом постійного обліку. Якщо немає лічильників, нарахування йдуть за нормативами, навіть коли у квартирі ніхто не живе.
Закон зобов’язує споживача повідомити постачальників про зміну обставин. Щоб законно зменшити нарахування за порожнє житло, необхідно одночасно виконати кілька умов:
- бути власником або співвласником житла;
- фактично не проживати у квартирі;
- не здавати житло в оренду;
- не користуватися жодною комунальною послугою, що має бути підтверджено;
- офіційно повідомити постачальників про свою відсутність.
Якщо хоча б одна умова не дотримана, борг продовжить зростати. Далі – пеня, штрафи, суд і можливий арешт банківських рахунків в Україні.
Комунальні борги стали ще одним фронтом війни для українських родин. І уникнути його наслідків можна лише через діалог, документи і постійний контроль за власними рахунками.