Українські військові фіксують нову тактику російських підрозділів на Вовчанському напрямку. Тепер ворог намагається уникати відкритого бою в місті, натомість просувається малими групами через ліси та фланги.
Про це повідомила начальниця відділення комунікацій 57-ї окремої мотопіхотної бригади Руслана Богдан. Вона підкреслила, що прямі механізовані атаки стали для окупантів недоцільними.
Інфільтраційна тактика замість штурму
“Тактика інфільтрації у росіян основна. Дуже давно вони не використовують тактику механізованих штурмів на Вовчанському напрямку. Остання така спроба була влітку,” — розповіла Богдан.
За її словами, раніше війська РФ намагалися прориватися “в лоб” через зруйновані будівлі міста. Тепер вони залишаються присутніми у Вовчанську, але просуваються через фланги та ховаються у лісах, де важче працювати українським дронам.
Навіть так, зазначає Богдан, українські військові використовують оптоволоконні дрони для перерізання логістики і знищення груп ворога у лісових масивах. Це складніше, ніж у місті, але ефективно.

Ресурси ворога та їхні втрати
За її словами, російські війська на Вовчанському напрямку добре забезпечені живою силою та регулярно поповнюються новими контрактниками.
“Їхню живу силу ми називаємо тимчасово живою, проте бачимо, що окупантів тут дійсно багато, і підрозділи постійно поповнюються. Вони говорять про Печенізьку дамбу та створення буферної зони,” — зазначає Богдан.
Незважаючи на заяви російських пропагандистів про захоплення міста, українські позиції залишаються у самому Вовчанську.
“Щотижня вони заявляють про захоплення нових населених пунктів на Харківщині. Ми розуміємо, що це спроба видати бажане за дійсне. Успіхи, які вони мають, супроводжуються величезними втратами,” — додає вона.
Богдан також наголосила на серйозних людських втратах ворога:
“Росіяни не забирають тіла своїх побратимів. Про це кажуть полонені, яких ми беремо в полон. Вони розповідають, як переступали трупи своїх співгромадян і йшли далі. Один з них казав, що на шляху до позиції бачив дев’ять тіл.”
Нова тактика ворога свідчить про прагнення уникати відкритих боїв і одночасно зберігати контроль у регіоні, хоча ці зусилля коштують їм численних втрат та обмежують ефективність дронів.
Українські військові продовжують стежити за рухами противника і працюють на випередження, перерізаючи його логістичні лінії та знищуючи групи у лісах.

