Військовий Роман двічі долав Тису, щоб змінити долю. Спершу він тікав за кордон, проте згодом обрав зворотний маршрут до України.
Службу чоловік розпочав строковиком ще 2019 року. Після початку повномасштабного вторгнення він працював піхотинцем у Серебрянському лісі та під час операції на Курщині.
Підготовка до втечі
Навесні 2025 року Роман залишив частину після суперечки з командиром. Це рішення призвело до СЗЧ.
Він згадує, що два дні вивчав мапи та патрулі. Згодом чоловік рушив до кордону. Він перетнув річку вночі, дістався Румунії та поїхав працювати до Польщі.
Прийшов додому, мамі подзвонив: “Купи мені чотири Снікерси”. Запитує: “Солодкого хочеться?” Кажу: “Ні, сьогодні їду в Румунію”.

У січні 2026 року товариш запропонував йому вступити до «Хартії». Роман погодився, бо мав довіру до колишнього командира, якого знав особисто.
Випробування крижаною водою
Повертатися Роман вирішив через річку, уникаючи бюрократії. Небезпечний шлях він обрав свідомо.
“Я замотав скотчем документи, телефон і пішов у річку. Це було 25 березня, сніг горами топиться, вода піднялася, темно, рюкзак кілограмів 12-15. Врешті пошкодував, бо ледь не потонув, нахлібався води”, — поділився боєць.

Згодом він приєднався до дивізіону як оператор БпЛА. Тепер він служить у ППО “Хартії” з позивним “Тиса”.
“Хартія” стирає кордони. Якщо є якісь думки про повернення — треба повертатися.

